Новини МЦР

20 грудня 2020 року в онлайн-режимі на платформі ZOOM відбулася робоча Нарада активу Міжнародного Реріхівського руху, у якій взяли участь керівники громадських організацій Росії, Німеччини, Латвії, Естонії, Австрії, Узбекистану, Болгарії, Білорусі, Киргизстану, Казахстану, України.

Підставою для Наради громадських організацій послужила публікація на новинному порталі MK.RU, у якій, з посиланням на інтерв'ю Марини Лошак, директора ДМОМ імені О.С. Пушкіна, повідомляється про створення у садибі Лопухіних (Москва) «міжнародного центру передових гуманітарних досліджень імені» Ірини Олександрівни Антонової.

У зв'язку з цим, учасниками Наради було відзначено, що, починаючи з 1989 року, історія та документи свідчать про зв'язок архітектурної пам'ятки XVII-XIX ст. садиби Лопухіних з іменами Реріхів та їхньою спадщиною. Відповідно до побажань Святослава Миколайовича Реріха садиба Лопухіних була виділена керівництвом країни для розміщення на її території громадського Центру-Музею імені М.К. Реріха, щоб безоплатно передати туди спадщину Реріхів. Керівництво Росії прийняло умови С.М. Реріха, і гарантії держави були закріплені у Постанові Ради Міністрів СРСР № 950 від 04.11.1989 р. і у Постанові виконкому Моссовета № 2248 від 28.11.1989 р.

Після смерті С.М. Реріха влада Москви строго дотримувалася державних зобов'язань щодо місцезнаходження громадського Центру-Музею і спадщини Реріхів. Про це свідчить Постанова уряду Москви № 812 від 03.10.1995 р., за якою садиба Лопухіних передавалася МЦР у довгострокову оренду на 49 років для «розміщення Міжнародного центру Реріхів і Музею імені М.К. Реріха», а також Розпорядження Уряду Москви № 452-рп «Про передачу в безоплатне користування Міжнародної громадської організації «Міжнародний Центр Реріхів» будівель №№ 4, 7 садиби Лопухіних.

Понад чверть століття МЦР і його громадський Музей зберігали спадщину Реріхів і за цей період примножили її, ведучи широку дослідницьку, культурно-просвітницьку та миротворчу діяльність у Росії та в світі. За час перебування в садибі Лопухіних Міжнародний Центр Реріхів показав себе сумлінним охоронцем і користувачем пам'ятки культури. Без копійки бюджетних коштів, за рахунок народних пожертвувань МЦР здійснив унікальну реставрацію будівель садиби Лопухіних, відзначену високими державними та зарубіжними нагородами, в тому числі Національною премією «Культурна спадщина» та премією Європейського Союзу. Генеральний директор громадського Музею імені М.К. Реріха Л.В. Шапошникова за особливі заслуги у збереженні спадщини Реріхів та розвиток музеєзнавства була нагороджена державними нагородами – орденами Дружби і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня.

Незважаючи на всі досягнення, починаючи з 2015 року, Міністерство культури під керівництвом В.Р. Мединського вжило заходів, спрямованих на виселення з садиби Лопухіних МЦР та його громадського Музею, а також на захоплення спадщини Реріхів. Мотивуючи ці дії створенням державного музею Реріхів в садибі і зосередженням у ній усіх колекцій зі спадщини родини Реріхів, що знаходяться в Росії, В.Р. Мединський досяг своєї мети. Однак державний музей Реріхів так і не був створений у садибі Лопухіних, а доля більшої частини вивезеної спадщини Реріхів досі невідома. Зараз садиба Лопухіних перебуває в оперативному управлінні Державного музею Сходу, який в 2019 році передав її ДМОМ імені О.С. Пушкіна під майданчик для проведення молодіжних програм напряму Пушкінський.Youth. Очевидно, що ця програма не мала успіху, оскільки в грудні 2020 року прийнято рішення про створення в садибі Лопухіних наукового центру імені І.О. Антонової. Так знову і знову вживають заходів для стирання пам'яті про зв'язок садиби Лопухіних з іменами Реріхів, їхньою спадщиною і справами. У зв'язку з цим варто згадати слова Д. С. Лихачова – патріарха російської культури, який підкреслював, що не можна стверджувати одне культурне будівництво, руйнуючи при цьому інше.

Новітня історія садиби Лопухіних, а це понад чверть століття, пов'язана з іменами Реріхів, їхніми культурними планами і починаннями, а також зі спадщиною наших великих співвітчизників. На території садиби Лопухіних розташований меморіальний комплекс, присвячений родині Реріхів, єдиний в Росії. Його створив і встановив МЦР, а чиновники впродовж останніх років вимагають його демонтувати і вивезти. Так держава «шанує» і «увічнює» імена Реріхів в країні! Тепер ДМОМ планує остаточно стерти пам'ять про Реріха, наповнивши простір садиби Лопухіних іншим ім'ям, іншими справами. Хіба це не блюзнірство?

Не варто забувати, що в історію унікальної садиби Лопухіних вписані імена тих, хто повернув її до життя, перетворивши на унікальний міжнародний культурний і науковий центр з дослідження, популяризації спадщини Реріхів. Перш за все, це Людмила Василівна Шапошникова, генеральний директор громадського Музею імені М.К. Реріха, вчений, академік, видатний культурний та громадський діяч Юлій Михайлович Воронцов, екс-президент Міжнародного Центру Реріхів, Надзвичайний і Повноважний Посол, спеціальний представник Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Хіба імена і справи цих людей не гідні пам'яті і увічнення в садибі Лопухіних?!

У зв'язку з викладеним вище учасники Наради ухвалили Рішення:

1. Рекомендувати Організаційній групі з'їзду реріхівських організацій провести необхідну роботу зі скликання З'їзду реріхівських організацій у січні-лютому 2021 року.
2. Рекомендувати громадським реріхівським організаціям довести до російської і міжнародної громадськості правдиву інформацію про реальний стан справ із садибою Лопухіних, зі спадщиною Реріхів, а також з виконанням державних Постанов і волі С.М. Реріха щодо розміщення Музею імені М.К. Реріха і спадщини наших великих співвітчизників.
3. Рекомендувати громадським реріхівським організаціям широко розповсюдити Рішення Наради активу Міжнародного Реріхівського руху від 20 грудня 2020 р.