Новини УРТ

25 грудня у Київському будинку вчених НАН України відбувся семінар „Космічні закони в картинах Миколи Реріха”, на якому було розглянуто питання про реалізацію Космічного Права на планеті Земля через творчість видатного художника Миколи Костянтиновича Реріха.

У своєму виступі заступник голови Українського Реріхівського товариства, кандидат технічних наук Тетяна Сергеєва зазначила, що картини М.К.Реріха є своєрідними ілюстраціями Вчення Живої Етики. У своїх працях Л.В.Шапошникова показала, що М.К.Реріх володів особливим творчим баченням. Він описував у літературних творах і історичних картинах минулі епохи так точно і з такими деталями, ніби був там присутній. Це можна побачити в роботах „На кургані” (1898), „З Варяг в Греки” (1900), та в багатьох картинах, починаючи з його дипломної роботи „Гонець. Повстав рід на рід” (1897). Це свідчить про проникнення художника в той інформаційний простір, де час не є диференційованим, а минуле, теперішнє та майбутнє існують разом. Поступово у творчості Миколи Реріха стали з’являтися картини про якусь іншу, неземну реальність. „У той же час у Реріха з'явилися картини, сюжети яких були таємничі й загадкові, – сказала Л.В.Шапошникова у доповіді „Земний маршрут космічної еволюції”, – У них інший простір, де час зупинився і ніби перетворився на вічність. За ними стояла якась невідома і ще не пізнана реальність. Їх три: «Скарб Ангелів» (1905), «Владики нетутешні» (1907) і «Книга Голубина» (1911). Потім з'ясується, що ці картини слугували початком того, що сам Микола Костянтинович назвав «поза істориками», і що відіграло в його житті як художника та історика найважливішу роль”. Цю „історію поза істориками” Людмила Василівна назвала метаісторією. Вона зазначає: „Метаісторичний процес «поза істориками» діяв у повній згоді з космічною еволюцією і творив свої образи через духовне поле великого художника”. Тобто можна сказати, що, реалізуючи Космічні закони через духовний простір Миколи Костянтиновича, через його творчість, Космічна еволюція реалізувала Космічне Право на планеті Земля.

У своєї творчості М.К.Реріх завжди спирався на усі Великі Космічні Закони, як і кожен справжній митець. Спочатку це робилося інтуїтивно (і так трапляється з більшістю митців), потім, коли в житті Реріхів з’явився Вчитель, підлягання Космічним законам та використання їх в житті та творчості стало свідомим. Як творець, Реріх постійно перебував в контакті з Космосом і замолоду відчував свою єдність з ним – „космічну близькість”, як це він сам сформулював. Цей Великий Космічний закон єдності він відобразив у своїх картинах. Наприклад, в одній з ранніх картин „Кам’яна доба. Призов сонця”, яка сприймається як вселенський гімн космічному вогню, що переростає у Реріха у торжество життя, духовне сходження людства першими сходинками культури. Микола Костянтинович піше про ці «великі ритми людських устремлінь» в нарисі «Весна Священна» у 1930-ому році. А у 1945-ому він створює картину з такою же назвою. В ній, як і в багатьох інших картинах, теж звучить оця „космічна близькість” – поєднання людини з природою, з Космосом. „Творче устремління духу, радість прекрасним законам природи й героїчна самопожертва, звичайно, є основними відчуттями «Весни Священної»”, – пише про цей сюжет Микола Костянтинович.

Про зв’язок митця з Космосом свідчать його картини, яки називають пророчими. Наприклад, картиніи, що були створені між 1911 та 1914 роками. Вони створювалися на основі видінь, осяянь, снів – тобто на основі проникнення в тонковібраційний інформаційний простір Всесвіту на внутрішньому, духовному рівні, інтуїтивно. Як пише Людмила Василівна, зрозуміти ці картини можна було лише після того, як вони реалізувалися в земному просторі. Це такі картини як: «Небесний бій», «Ангел Останній», «Меч мужності», «Вісник», «Заграва», «Справи людські», «Корони».

Протиборство світла й темряви, як одна з ведучих тем творчості Реріха є відображенням одного з проявів Великого Космічного закону двоїстості. Великий космічний закон „Те, що вище в еволюції, веде нижче” знайшов своє відображення в серіях картин М.К.Реріха „Його країна”, „Знамена Сходу”, „Майтрейя”. Але головний Космічний закон, який охоплює усю творчість Миколи Реріха – це закон Краси як сили, що внутрішньо, на духовному рівні, преображає людину і світ біля неї. „Краса, Любов, Дія” – ці слова були його лозунгом, з яким він вирушив в Центрально-Азійську експедицію. Про це свідчать листи майбутнім співробітникам, написані Реріхом у 21-му – 25-му роках минулого століття. „Усвідомлення Краси врятує Світ”, – ця фраза Реріха, як факел, висвітлювала усе його життя.

Виступ супроводжувався показом слайдів картин М.К.Реріха

У семінарі також взяла участь завідувач сектором архівів видатних особистостей НЦНК “Музей Івана Гончара” Юлія Патлань, яка підготувала коротке повідомлення та слайд-композицію до 60-ліття від дня смерті письменника-символіста Василя Єрошенка (1890-1952). Василь Якович відомий своїм життям у країнах Західної Європи та Сходу – Англії, Японії, Сіамі, Бірмі, Індії, Китаї, країнах Середньої Азії тощо. У 1920-х роках у Японії та Китаї було видано його книги японською мовою та есперанто. Наше захоплення життєвими шляхами цієї дивовижної особистості стократ зростає, якщо врахувати його повну сліпоту з 4-х років. Спираючись на картину М.К. Реріха “Сліпий” як на єднальну ланку двох частин семінару, Юлія зазначила, що у родини Реріхів та Василя Єрошенка були спільні знайомі на Сході, а символічні казки і зацікавлення духовним життям та культурою Сходу – прояви унікального періоду розвитку та розквіту російського символізму та космізму кінця 19-го – початку 20-го століть, доби “духовної революції” та розширення свідомості. Чи не вперше в такому обсязі було показано рідкісні фото та портрети В.Я. Єрошенка, а також добірку його книг, виданих в Японії, Китаї, Кореї, СРСР, в Росії та Україні.

На семiнарi «Космічні закони у картинах Миколи Реріха».