Реріх Микола Костянтинович

Семінар

Вівторок
23 травня
Початок о 18:00

Тема:

Магніти Києва та їхнє значення для Майбутнього України


м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

ZOOM Семінар

Вівторок
9 травня
Початок о 18:00

Тема:

Культура - це перемога Світла

Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку


Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80

Біографія12 3
М.К. Реріх. Листи Щоденника

М.К. Реріх. Листи Щоденника. Видання МЦР.
(2002)

М.К. Реріх продовжує свою міжнародну культурну діяльність. У своїх філософсько-художніх нарисах він створює абсолютно нову концепцію Культури, засновану на ідеях Живої Етики. Культура, на думку М.К. Реріха, тісно пов'язана з проблемами космічної еволюції людства і є «найбільшою засадою» цього процесу.

У широке поняття Культури М.К. Реріх включав синтез кращих досягнень людського духу в галузі релігійного досвіду, науки, мистецтва, освіти. Саме Микола Костянтинович Реріх вперше сформулював принципову відмінність Культури від цивілізації. Якщо Культура має відношення до духовного світу людини в його творчому самовираженні, то цивілізація є лише зовнішнє облаштування людського життя в усіх її матеріальних, цивільних аспектах. Ототожнення цивілізації і Культури, стверджував Микола Костянтинович, призводить до плутанини цих понять, до недооцінки духовного чинника у розвитку людства. «Багатство саме по собі ще не дає Культури. Але розширення і витончення мислення і почуття Краси дають ту витонченість, те благородство духу, яким і відрізняється культурна людина. Саме він може будувати світле майбутнє своєї країни». Виходячи з цього, людство не лише має розвивати Культуру, але і зобов'язане її захищати.

У 1930-і роки, передчуваючи загрозу війни, що настає, М.К. Реріх розробляє проект спеціального Пакту по охороні культурних цінностей під час воєн і цивільних міжусобиць. Пакт Реріха містив у собі велике виховне значення. «Пакт для захисту культурних скарбів потрібний не лише як офіційний орган, але як освітній закон, який з перших шкільних днів виховуватиме молоде покоління з благородними ідеями про збереження істинних цінностей всього людства». Ця культурна ініціатива була підтримана у найширших колах світової громадськості. Ідею художника вітали Р. Роллан, Б. Шоу, Р. Тагор, А. Ейнштейн. Підписання Пакту відбулося 15 квітня 1935 року у Білому Домі у Вашингтоні. Спочатку документ був ратифікований 21 країною американського континенту. Згодом, в 1954 році, Пакт Реріха ліг в основу Гаагської «Міжнародної конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту», а запропонований М.К. Реріхом спеціальний прапор, Знамено Світу, що оголошує об'єктом недоторканості усі скарби культури і мистецтва, і до цього дня розвівається над багатьма культурними і просвітницькими установами у всьому світі.

М.К. Реріх. Про Велику вітчизняну війну

М.К. Реріх.
Про Велику
вітчизняну війну
Видання МЦР.
(1994)

З найперших днів Другої світової війни Микола Костянтинович Реріх використовує всі можливості, щоб допомогти Батьківщині, навіть знаходячись далеко від неї. Разом з молодшим сином С. Н. Реріхом він влаштовує виставки і продаж картин, а всі виручені гроші перераховує до фонду Червоної Армії. Пишуться численні статті в газетах, проходять виступи по радіо на підтримку радянського народу. Немає жодної ноти смутку і розгубленості. Навіть у найкритичніші дні війни – тільки впевненість у перемозі російського народу : «Сперечалися ми з багатьма шатунами, що сумніваються. Лжепророки передрікали всякі біди, але завжди говорили ми: «Москва встоїть!», «Ленінград встоїть!», «Сталінград встоїть!». Ось і встояли! На диво всьому світу виросло непереможне російське воїнство»!, – писав Микола Костянтинович у статті «Слава» у 1943 році.

У ці грізні для Росії роки художник у своїй творчості знову звертається до теми рідної землі. У цей період він створює цілий ряд картин – «Князь Ігор», «Олександр Невський», «Партизани», «Перемога», в яких, використовуючи образи російської історії, передрікає перемогу російського народу над фашизмом.

Нариси і листи Миколи Костянтиновича в цей період як ніколи закликають до людського єднання і співдружності. Найголовніше, стверджує М.К. Реріх, полягає у нас самих, у силі нашого духу, у нашій внутрішній культурі, основою якої є добросердя, прагнення до знання і шанування Краси.

М.К. Реріх. Кулу

М.К. Реріх. Кулу.
(1940-і)

Ці заклики ніколи не були абстрактними. На цих принципах будувалися не лише мистецтво і літературна творчість М.К. Реріха, але й усе його життя. Свідчення сучасників, окрім захоплення багатогранністю творчого генія, передають нам образ людини цілеспрямованої, що вражає своєю незвичайною духовною силою, внутрішньою гармонією, а також надзвичайною терпимістю до переконань інших людей.

Про світове визнання російського художника свідчить той факт, що більше ста інститутів, академій, наукових корпорацій, культурних установ у всьому світі обрали його своїм почесним і дійсним членом. З величезною повагою відносилися до художника і в самій Індії – з Миколою Костянтиновичем були особисто знайомі відомі індійські філософи, вчені, письменники, громадські діячі. Багато простих індійців шанували його як великого мудреця.

Визнання заслуг у громадській, науковій і художній діяльності М.К. Реріха іншими державами ніяк не вплинуло на його ставлення до Батьківщини. Він завжди залишався патріотом і російським громадянином, маючи при собі лише один паспорт – Росії. Думка про повернення на Батьківщину не покидала М.К. Реріха ніколи. Відразу ж після закінчення війни художник запросив візу на в'їзд до Радянського Союзу. Але його намірам не судилося здійснитись – в самий розгар приготувань, 13 грудня 1947 року, він йде з життя, так і не дізнавшись, що у візі йому відмовлено.

На місці похоронного вогнища, перед ликом величних снігових вершин був встановлений великий прямокутний камінь, на якому був висічений напис : «15 грудня 1947 року тут було віддано вогню тіло Махаріші Миколи Реріха – великого російського друга Індії. Хай буде мир».

12 3
Інформація підготовлена за матеріалами: Міжнародного Центру Реріхів Центр-Музей імені М.К.Реріха