Реріх Микола Костянтинович

1909 бере участь у першому «Салоні», організованому С. К.Маковським у залах Першого кадетського корпусу у колишньому Меншиковському палаці, де виставляє понад 50 нових для петербурзької публіки картин, що експонувалися на виставках у Лондоні, Відні, Парижі, Празі. Стає засновником Товариства імені Архипа Івановича Куїнджі. За видатні заслуги в археології і історичному живописі обраний членом французького товариства «Société Nationale des Antiquaires de France», обраний членом віденського художнього об'єднання «Сецесіон» («Secession»).

У Товаристві архітекторів-художників висуває ідею створення Музею допетровського мистецтва.

1909, 26 жовтня обраний академіком Імператорської Академії мистецтв.

1909–1914 працює над створенням внутрішнього розпису храму у маєтку княгині М.К.Тенішевої Талашкіно під Смоленськом.

1910 бере участь у виставці «Союзу російських художників» (два ескізи до опери «Князь Ігор» з виставки придбані Радою Третьяковської галереї); у виставці в Єкатеринославському науковому товаристві; у виставці об'єднання «Мир искусства»; у Загальній Міжнародній виставці у Брюсселі, де удостоєний срібної медалі; у виставці російських картин в «Galerie Bernheim» у Парижі; у виставці «Общини художників» у Лондоні. Картина «Ростов Великий» придбана Національним музеєм у Римі.

Обраний головою заново створеного художнього об'єднання «Мир искусства». Співпрацює з газетою «Утро России» і з журналами «Аполлон», «В Мире искусств». Бере участь у виданні «Історії російського мистецтва» під редакцією І.Грабаря. Оформляє заставками і віньєтками книгу С. М.Городецького «Ярь».

1910, літо разом з М.Є.Макаренко веде розкопки у Новгородському Кремлі і на Рюриковому городищі. Поїздка на курорт Гапсаль (Естонія).

1910, осінь дає на виставку у Музей антропології і етнографії імені Петра Великого в Санкт-Петербурзі більше 30 тисяч предметів кам'яного століття зі своєї колекції.

1910–1912 працює з І.Ф.Стравінським над балетом «Весна Священна» (прем'єра 29 травня 1913 р. Театр Єлісейських Полів. Париж. Антреприза С. П. Дягілєва), пише лібретто, ескізи костюмів і декорацій. Готує ескізи декорацій і костюмів до п'єси Г. Ібсена «Пер Гюнт» (прем'єра 9 жовтня 1912 р. Московський художній театр), до опери Р. Вагнера «Трістан і Ізольда» (постановка не здійснена). Співпрацює з журналом «Старі роки» і «Щорічником товариства архітекторів-художників». Бере участь в організації Всеросійського з'їзду художників (грудень 1911 р. - січень 1912 р.), входить до складу комітету з'їзду, в число засновників з'їзду; готує доповіді.

1911, січень на IV Всеросійському з'їзді архітекторів в Імператорській Академії мистецтв робить доповіді: «Пошуки Древньої Русі» і «Новгородські стіни».

1911 на запрошення Моріса Дени бере участь у виставці релігійного мистецтва (Société de St. Jean) у Парижі («Синій розпис» придбаний Музеєм декоративних мистецтв, Париж). Для «Старовинного театру» створює ескізи декорацій до спектаклю за п'єсою Лопе де Вега «Фуэнте Овехуна» (прем'єра 18 листопада 1911 р. «Старовинний театр». Санкт-Петербург). Ілюструє казку А.М.Ремізова «Золотий кафтан», опубліковану у різдв’яному номері журналу «Вогник». Співпрацює з журналами «Загальний журнал літератури, мистецтва, науки і громадського життя», «Художньо-педагогічний журнал».

1912 бере участь у виставках художнього об'єднання «Мир Искусства» у Москві і Санкт-Петербурзі (картини «Владики нетутешні», «Людські прабатьки», «Ангел останній», ескізи до «Пер Гюнту»); у виставці, організованій чеським художнім гуртком «Manes» у Празі. У Казані виходить монографія А.Ф.Мантеля «М.К.Реріх».

1913, квітень відмічає 15-річний ювілей своєї діяльності в Імператорському Товаристві Заохочення мистецтв.

1913, травень нагороджений імператором Миколою II орденом Св. Владимира IV ступеня.

1913, літо їде на лікування на Кавказ (П'ятигорськ, Кисловодськ), замальовує пам'ятники старовини; пише етюди «Кавказ».

1913 виходить з правління художнього об'єднання «Мир Искусства».

Створює ескіз мозаїки для пам'ятника на могилу А.І.Куїнджі, пише два ескізи панно для Казанського вокзалу в Москві («Січа при Керженці» і «Підкорення Казані»), ескізи розпису вілли Л.С. Лівшиця у Ніцці та ескізи декорацій до п'єси М.Метерлінка «Принцеса Мален» для Вільного театру у Москві (постановка не здійснена).

Бере участь в організації Виставки російського народного мистецтва при Осінньому салоні у Парижі.

Бере участь у постійній виставці сучасного мистецтва в Санкт-Петербурзі з картиною «Гніздо преблаге – очам спокуса».

Призначений директором Жіночих курсів вищих архітектурних знань Е.Ф.Багаевой.

Виходить у світ перший том Зібрань творів М.К.Реріха (М.: Т-во И.Д.Сытина, 1914).

1914 працює над оформленням опери А.А.Давидова «Сестра Беатріса» (прем'єра 18 грудня 1914 р. Театр музичної драми. Петроград); опери А.П.Бородина «Князь Ігор» (прем'єра 8 травня 1914 р. Королівський театр Дрюри Лейн. Лондон).

Закінчує розпис храму у маєтку княгині М.К.Тенишевой у Талашкіно.

Бере участь у виставці картин художників об'єднання «Мир Искусства» в Римі; у Балтійській виставці в Мальме (Швеція), за участь в якій нагороджений командорським хрестом ордену «Полярної зірки» (1915); у благодійних виставках і аукціонах на користь поранених у війні. Протестує проти руйнування собору у Реймсі.

До 75-річчя Рисувальної школи Імператорського Товариства Заохочення художеств отримує найвищу вдячність від імператора Миколи II.

1914–1915 співпрацює з виданнями «Биржевые ведомости», «Жизнь», «Отечество», «Вершины», «Лукоморье», «Старые годы», «Голос жизни» ( «Біржові відомості», «Життя», «Вітчизна», «Вершини», «Лукомор'я», «Старі роки», «Голос життя» – ред.укр. УРТ) та ін.

1915, березень бере участь у виставці художнього об'єднання «Мир Искусства» з серією пророчих картин : «Заграва», «Змій прокинувся», «Град приречений», «Корони», «Крик змія» (придбана Музеєм Академії мистецтв), «Прокіп Праведний відводить кам'яну хмару від Устюга Великого», «Прокіп Праведний благословляє невідомих, тих що пливуть».

1915 у журналі «Апполон» і окремою монографією вийшла у світ стаття А.Гідоні «Творчий шлях Реріха» («Аполлон». 1915. № 4-5).

1915, літо пише картини «Волочать волоком», «Знамення», «Стріли неба – списи землі», «Будинок Духу», «Жива вода», «Тайник», «Велетенка Кримгерд» та ін.

1915, осінь організовує Музей російського мистецтва при Рисувальній школі Імператорського Товариства Заохочення художеств.

1915, 10 грудня святкування 25-річчя літературної і художньої діяльності.

1915, грудень бере участь у театральній виставці, влаштованій збирачем Л.И.Жевержеєвим в Художньому бюро Н.Е.Добичиної.

1916 пише картини «Килим-самоліт», «Три радості», «Відпочинок мисливця», «Пантелеймон-цілитель» та ін.; працює над ескізами костюмів і декорацій для хореографічної фантазії на музику М.П.Мусоргського «Ніч на Лисій горі» (постановка не здійснена).

Виходить у світ багато ілюстрована книга «Реріх» (Пг.: Свободное искусство, 1916) із статтями Ю.К.Балтрушайтіса, А.Н.Бенуа, А.М.Ремізова, С. П. Яремича та з казками і легендами М.К.Реріха.

1916, квітень бере участь у журі конкурсу моделей сучасного жіночого одягу.

1916, травень імператором Миколою II дарований чин штатського радника.

1916, грудень на Різдво від'їжджає з родиною в Карелію, в р. Сердоболь (з 1918 р. – Сортавала).

1917, лютий бере участь у виставці художнього об'єднання «Мир Искусства» з картинами «Килим-самоліт», «Мудрість Ману», «Той, що Зове», «Веління неба», «Мехески – місячний народ» та ін.

1917, березень бере участь у нараді художників і діячів мистецтв на квартирі М.Горького в Петрограді, де був вироблений перелік заходів по охороні художніх цінностей.

Відмовляється від запропонованої Тимчасовим урядом посади міністра красних мистецтв.

1917, квітень входить до складу комітету Виставки фінського мистецтва, яка була влаштована в Художньому бюро Н.Е.Добичиної.

1917, травень у зв'язку з важкою хворобою легенів вимушений поїхати з сім'єю в р. Сердоболь; орендує маєток «Юхинлахти» («Затока Єднання») у ректора вчительської семінарії Оскара Реландера.

1917, серпень поїздка у Петроград у справах Рисувальнії школи Імператорського Товариства Заохочення художеств.

1917, осінь знімає будинок в Сердоболі у лектора вчительської семінарії Арвида Торстена Генеца. Створює серії картин «Героїка», «Ладога», «Карелія».

1917, осінь розробляє проект реорганізації Рисувальної школи Імператорського Товариства Заохочення художеств у «Вільну Академію».

1917, грудень бере участь у «Виставці етюдів», яка була влаштована Н.Е.Добичиною у Художньому бюро у Петрограді.

1917, 30 грудня на короткий час приїзжає у Петроград.

1918 у зв'язку із закриттям кордону між Росією і Фінляндією, яка відокремилася від неї, сім'я Реріхів виявилася відрізаною від Батьківщини. Виходить у світ монографія С. Ернста «М.К.Реріх» (Пг.: Видавництво Общ. Св. Євгенія, 1918).

1918, весна орендує будинок на о. Тулолансаарі у виборзького купця Барінова. Здійснює з сім'єю поїздки на о. Валаам та ін. Пише повість «Полум'я».

1918, осінь переїзжає з сім'єю у Виборг.

1918, 10–30 листопада відбулася персональна виставка у Стокгольмі в Художньому залі Гуммесон; частина картин придбана приватними колекціонерами.

1919 відбулася персональна виставка у Салоні Стріндберга в Гельсінгфорсі (Хельсінкі) у Фінляндії, частина картин придбана Музеєм Атенеум (Хельсінкі).

1919, лютий обраний членом Художнього товариства у Фінляндії.

1919, березень на запрошення Т. Бичама разом з сім'єю прямує через Швецію і Норвегію в Англію, до Лондону, куди прибуває літом 1919 р.

1919, літо - осінь працює над ескізами декорацій і костюмів до опер А.П.Бородина «Князь Ігор» («Covent Garden». Лондон), М.А.Римського-Корсакова «Казка про царя Султана» (постановка не здійснена) і «Снігуронька» (постановка не здійснена), М.П.Мусоргського «Хованщина» (постановка не здійснена).

1920 відбулися виставки в Goupil Gallery, Worthing Gallery, Музеї Вікторії і Альберта. Знайомство з Рабіндранатом Тагором. Зустріч Реріхів з Вчителями у Лондоні. Початок створення текстів Вчення Живої Етики. Працює над ескізами декорацій для опери М.А.Римского-Корсакова «Садко» (постановка не здійснена).

1920, 20 вересня на запрошення доктора Харше з художнього інституту Чікаго разом з сім'єю від'їжджає до США для проведення виставкового турне.