рус
укр

Захист імені та спадщини Реріхів

Семінар

Вівторок,
28 листопада 2017
Початок о 18:30

Тема:

Ю.М.Реріх як творець
нової індології.
До 115-річчя від дня народження

м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

Виставка

З 19 вересня
по
14 листопада 2017

Персональна виставка
українського
художника-косміста
Володимира Козара
«Індія — Русь — Україна:
два Магніти»

ВХІД ВІЛЬНИЙ

м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

новий сайт

«Пречистий Град – врагам озлоблєніє!»
У «Майстер-Банка» забрано ліцензію!
Центр-Музей імені М.К.Реріха у небезпеці!

В.А.КОЗАР,
художник, громадський діяч,
дослідник спадщини Реріхів.
Київ, 2013

Широкій громадськості, культурним діячам, ЗМІ, усім, хто усвідомлює,…!
Виступ перед громадськістю міста 26.11.2013 р.
Будинок Вчених НАН України

Борис Ілліч Булочник

Борис Ілліч Булочник

Бездушну помсту звано правосуддям,
А самоволю деспотичну – правом.

Леся Українка

Руйнуванням «Майстер-Банку» у Москві Тьма нанесла «непрямий», але «смертельний» удар по «Пречистому Граду» – всесвітньо відомому Центру-Музею імені М.К.Реріха в Москві. А це означає – по усій Культурі і по усіх нас, і по міжнародній культурній громадськості! Старе підняло руку на всесвітнє Явище ХХ-ХХІ віку – Явище Реріхів, Явище нового мислення, нової свідомості, відродження і захисту Культури в ім’я Майбутнього. Пора усвідомити момент смертельної битви старого з новим.

«Ворог під стінами, віроломства слід очікувати у кожну мить! Тривога! Пора сурмити у труби, бити на сполох – «Пречистий Град» у небезпеці!

– Ставай, хто не спить, у кого в серці бестрашшя, мужність, усвідомлення, воля!

Станьмо щільно стіною непорушною Града на захист «Майстер-Банку» та Міжнародного Центру-Музею імені Реріхів!

Такі мимоволі виникають слова в русько-реріхівському стилі на черговий прояв пітьми. Маємо надихнутись найвищим і стати, як на останню смертельну битву, підняши Знамено Миру на Захист Спадщини Реріха, пам’ятаючи, як Реріх і вся його родина поклали все своє життя на захист культури народів світу в ім’я майбутнього!

«Сучасна наука і цивілізація з тривогою вдивляється у розтріскане дзеркало кризи: професіональні політичні клани давно стали перепоною універсалізму знань, та не дивлячись на те, нема розрухи і кризи у житті і серцях нечисленних людей і співдружностей, об’єднаних моральними і творчими цілями»
(з привітання Л.В. Шапошникової Всеукраїнській конференції «Передчуття Нової Епохи у творчості І.Франка та Лесі Українки. Паралелі та тотожності з філософсько-енергетичним вченням «Жива Етика». 1996 р.)

Сьогодні ХХІ століття, і ми на перехресті змін. І тільки взявши на Знамено найвищий ідеал Духу, можемо відстояти своє право на вдосконалення, на відродження культури, на побудову Нової Країни і оновленої Землі.

«Усвідомлення Краси спасе світ!», – сказав великий Микола Реріх.

І це не політичні гасла, а нова концепція Культури Миколи Реріха, розроблена на основі Вчення Живої Етики.

Сьогодні у небезпеці велике культурне Явище Світу, і ми мусимо його захисти. Але для цього маємо пробудити у собі дух Франкового «вічного революціонера» – «дух, що тіло рве до бою», Лесиних «Вставай, хто живий, в кого думка повстала!».

Важко знайти точніше відображення відчуття пробудження духу людини, як воістину космічне просторове Явище української Духовної революції, суголосне Реріхівському:

***

Вставай, хто живий,
в кого думка повстала!
Година до праці настала!
Не бійся досвітньої мли, –
Досвітній вогонь запали,
Коли ще зоря не заграла.
Леся Українка, 1892 рік

Чутливе серце українських поетів вловило хвилі Великого Космічного Зміщення і пробудження нової свідомості духу у тілі земного людства. Страх за тіло не став перепоною у боротьбі за утвердження нових ідеалів вільної людини. Народився дух непереможний – «вічний революціонер»:

***

Гімн

Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськiї тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє;
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Вічний революцйонер —
Дух, наука, думка, воля —
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавина,
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
Іван Франко

Приводимо слова світочів української Духовної революції тому, що їхня гостра чутливість до несправедливості з боку імперських чиновницьких структур різних завойовників викувала у них дух самопожертви за спільне благо, сердечне співстраждання і відвагу, ясне розуміння моменту, коли треба «покласти тіло» не за себе, а за майбутнє в боротьбі з старим віджилим минулим. У них виражене найвище піднесення духу, подвиг духу, готовність самопожертви фізичного тіла.

Такий загрозливий стан назрів сьогодні і точно відповідає ситуації, яка склалася навколо Центра Музею імені М.К. Реріха, «Майстер-Банку» у Москві.

І слід нагадати усім, хто забув, що дух людський вже укріпився і не боїться смерті тіла, щоб стати на перешкоді планам Тьми. З цими підбадьорливими словами ми звертаємося до широкої громадськості із закликом захистити нашу Святиню, Твердиню наших надій. І врешті-решт, це наше останнє укриття, духовна і матеріальна фортеця, де ми можемо захистити заразом і себе, і наші духовні здобутки. Тож будемо захищати наші цінності «навіть якщо нас розстріляють», як про це каже Людмила Шапошникова. І це не фанатизм, а свідоме незворотне рішення і подвиг духу. І це непорушно для нас, тих, хто знає цінність «Пречистого Града». І «нас багато – і нас не подолати!». Хай зважують на це ті чорні й злі вороги «Пречистого Града». Вони стали на перешкоді розвитку нових форм життя.

«В Росії перемогло Зло, але воно не перемогло тих, хто чесно усвідомив цінності духу Краси і Світла і впевнено крокує у Майбутнє!», – так колись сказала Людмила Шапошникова, довірена особа Святослава Миколайовича Реріха.

«Сміливо ідіть уперед і нічого не бійтеся!», – такий заповіт дав своїй довіреній особі, Людмилі Василівні Шапошніковій, передаючи Спадщину своїх батьків на батьківщину в Росію, Святослав Миколайович Реріх.

Як бачимо, такі заклики суголосні з теперішніми процесами, і є нашими орієнтирами, напутніми словами, які надихають на рішучість і мужність, закріплюють відвагу духу. Так усвідомлюється, так бачиться, так переживається. І марно надіятись на казуїстику і приспаність та обман Тьми.

Не забудемо також і похвалити темних, вони своїм ярим злом і підступністю дають потрібну напругу для духу, розуміння обманів. Народ також прокидається зі сну, прозріваючи причини своїх особистих негараздів від організованого зла в державних механізмах, репресивних органах. В кінці-кінців народ усвідомить свою силу і нікчемність жменьки лукавих можновладців, і скине їх зі своїх плечей, як ярмо рабства і поневолення.

Так формується нова свідомість народу, яка витісняє старе віджиле, але яке ще являє свій ворожий оскал озлоблення.

Тому подяка ворогам: вони – потрібна напруга для подвигу духу. І немає кращої Слави, як прокляття чорних. Багато прекрасних ідей загинуло б, якби не завзяття темних.

Можливо, наступає і момент прозріння народу, що він не може на своїх плечах тягнути, як у ярмі, нагромадження державних чиновників, репресивних механізмів експлуатації і насилля, та ще й годувати мільйони дармоїдів-паразитів своїм коштом. Держава не може бути механізмом експлуатації своїх людей. Жодна сила не може користуватися структурами насилля. Тим більше не можна допустити, щоб кілька негідників захопили країну. Це не політика, а веління часу. Функції Держави мають бути звужені до необхідних людям послуг, і не більше. Всю решту треба демонтувати. Дай бог усвідомити і скинути злий тягар, що перешкоджає рухатись уперед. Бо тільки усвідомлення народжує потрібну енергію духа.

В останні часи особливо помітний конфлікт громадськості і корумпованого чиновництва в надрах державних структур по усій планеті. Ми стаємо свідками боротьби громадськості за право діяти і творити на благо простих людей та їхніх автономних недержавних об’єднань. Крупні світові компанії також стали перешкодою для вільного розвитку людини і об’єднань людей із творчими потребами. Тобто те, що зоветься справжньою Культурою, стало жертвою неправомірного свавілля організованих чиновних і клерикальних структур. Олігархічні уряди паплюжать права людини в ім’я збагачення і абсолютної влади. Воістину, тьма дорвалася до механізмів держави і творить безчинства. Зловіще явище нависло над людством і потребує мужності усвідомлення.