рус
укр

Захист імені та спадщини Реріхів

Семінар

Вівторок,
16 травня 2017
Початок о 18:30

Тема:

Громадській Музей
імені М.К.Реріха -
орієнтир порятунку людству

м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

новий сайт

Культура та цивілізація або боротьба світла й пітьми? Позбавлення ліцензії «Майстер-Банку» –
шкода не лише для культури Росії

Т.П.СЕРГЄЄВА,
заступник голови МГО
«Українське Реріхівське товариство» –
член Міжнародного Центру Реріхів
Борис Ильич Булочник

Борис Ілліч Булочник

Проблема взаємодії й боротьби двох протилежностей – Культури та цивілізації –неодноразово привертала увагу провідних мислителів людства. Хоча й існує досить поширене розуміння цивілізації як синоніма культури[1], тим не менш, це явища різної природи. Культура – це творчий прояв духу людини, результат її духовної діяльності, а цивілізація – громадянське і суспільне облаштування життя людини в його матеріальних аспектах. Їх взаємодія визначає рівень розвитку, добробуту й стабільності спільнот та держав. Без розвитку Культури цивілізація вироджується і гине. Чимало прикладів цього є в історії людства[2].

Наш час характерний саме цією глобальною кризою цивілізації, яку викликано нехтуванням, а то й протистоянням цивілізації, з її орієнтацією на матеріальні цінності, Культурі. Видатний гуманіст, ініціатор міжнародного руху на захист культурної спадщини людства, всесвітньо відомий художник Микола Костянтинович Реріх визначав Культуру як шанування Світла, як любов до людини, поєднання життя та Краси, синтез піднесених і витончених досягнень. Він називав Культуру зброєю Світла, синтезом дієвого Блага, бачив у Культурі вогнище просвіти, двигун прогресу людства і єдиний порятунок та вихід із глухих кутів механістичної цивілізації[3]. І що ж може протистояти цьому Світлу культури, як не явлена пітьма?

Численним прикладам такого протистояння у сьогоденні й ліку немає. І одним із останніх можна назвати позбавлення ліцензії 20 листопада 2013 року ВАТ «Майстер-Банк» Центральним Банком Російської Федерації (Банк Росії).

На строительстве Вьетнамской ГЭС.<br>
Середина 1980-х гг.

На будівництві В'єтнамської ГЕС.
Середина 1980-х рр.

Здавалося б, як стосується комерційна структура питань культури? Найбезпосередніше! Ні для кого не є таємницею, що в нашому щільному матеріальному світі з його гіпертрофією матеріальної вигоди без фінансової підтримки неможливим є проведення виставок, концертів та інших найрізноманітніших видів творчої діяльності людини. Не кажучи вже про становлення, зростання й розвиток громадського Музею, який за весь час свого існування не отримав на свою діяльність ані копійки державних коштів.

Йдеться про Міжнародний Центр-Музей імені М.К. Реріха. Один із засновників Музею, Борис Ілліч Булочнік – голова Правління Майстер-Банку. З перших тяжких років становлення громадського Музею, створеного з волі Святослава Миколайовича Реріха, молодшого сина Олени Іванівни та Миколи Костянтиновича Реріхів, він бере найактивнішу участь у його житті, є істинним Другом Музею, співробітником і помічником його Генерального директора – Людмили Василівни Шапошникової. Можна впевнено казати, що без фінансової підтримки Бориса Ілліча, наданої в дусі кращих традицій російського меценатства – абсолютно безкорисливо та без афішування своєї благодійної діяльності, Музею, яким він є зараз, – не було б.

Б.І.Булочнік народився, отримав освіту і перше трудове хрещення в Україні. У нього чудова спеціальність – будівельник. І це творче начало дало відбиток на все його життя. Куди б не закинула його доля, Борис Ілліч всюди створював нове. Спочатку це були суто матеріальні об'єкти, такі як корпуси Камського автозаводу, будівля прес-центру Олімпіади-80, ГЕС у В'єтнамі. Потім він створював економічні структури, виявивши себе при цьому як талановитий організатор. Але головною справою його життя стало творення у сфері культури. Адже лише так можна назвати його постійну підтримку Музею імені М.К. Реріха. Або відновлення фабрики в Жостово Московської області, завдяки якому збережено культурну традицію дивовижного жостівського розпису, близького за духом українському петриківському розпису. У полі уваги мецената й Московська державна консерваторія ім. П.І.Чайковського, і театр дитячої книги «Чарівна лампа» , і танцювальна група «Гра» при Державному будинку культури для інвалідів «Надія».

Н.М. и Б.И.Булочники с Л.В.Шапошниковой на территории
Международного Центра Рерихов

Н.М. и Б.И.Булочники с Л.В.Шапошниковою
на території Міжнародного Центру Реріхів.
Середина 1990-х рр.

На прикладі співпраці Бориса Ілліча Булочніка з Міжнародним Центром Реріха можна бачити, що вся ця різноманітна діяльність на ниві культури – наслідок його надзвичайної обдарованості , як різноманітними талантами, так і високими моральними і духовними якостями. Він не просто надає фінансову підтримку культурним проектам. Професіонал високого класу в будь-якій справі, за яку він береться, Борис Ілліч ніколи не обмежується вузькими рамками спеціальності. Як людина допитлива і небайдужа, він зважує всі нюанси і обставини справи. У житті МЦР його цікавить не тільки будівництво, реставрація та технічне оснащення. Разом зі своєю дружиною – супутницею життя і співробітницею у всіх справах – Надією Михайлівною, Борис Ілліч присутній на наукових конференціях, які проводить Міжнародний Центр Реріхів, і його щире зацікавлення надихає виступаючих. Бориса Ілліча і Надію Михайлівну можна бачити на концертах, вечорах і в робочій обстановці у найрізноманітніших відділах МЦР. Можна не перебільшуючи сказати, що не лише фінансовою допомогою, а й теплом власних сердець подружжя Булочніків сприяє плідній роботі колективу співробітників МЦР, очолюваного Людмилою Василівною Шапошниковою. Наочним результатом цієї роботи став прекрасний Музей світового рівня, відомий у багатьох країнах близького й далекого зарубіжжя.

Міжнародний Центр Реріхів, основу якого складає Музей імені М.К. Реріха , завдяки підтримці Б.І. Булочніка веде велику культурну роботу, засновану на гуманістичних ідеях Реріхів, на принципах Краси і Знання, і спрямовану як на вивчення і популяризацію творчої спадщини родини Реріхів , так і на підтримку і збереження світової культурної спадщини. Крім виставкової діяльності – у постійній експозиції у відродженій садибі Лопухіних та на пересувних виставках, ведеться найширша наукова робота від археологічних розкопок в садибі до розробки філософських аспектів нового космічного світогляду. Лекції, наукові семінари, щорічні конференції – тільки видима широкій публіці її частина. Публікаторська діяльність МЦР за своїм рівнем і масштабом зробить честь будь-якому видавництву . Журнал «Культура и время», який видає Центр і в якому висвітлюють різні проблеми російської та світової науки і культури, увійшов до російського «Золотого фонду преси». Проект МЦР «Пакт Реріха. Історія і сучасність» покликаний втілити на міжнародному рівні ідеї М.К. Реріха – автора унікального і чинного донині міжнародного Договору про захист культурної спадщини людства. Передбачені проектом заходи з великим успіхом пройшли у низці країн Європи і Латинської Америки і підтримані в цих країнах на урядовому рівні. Заплановано реалізацію Проекту в містах Росії, України, Білорусі.

І всю цю багатогранну культурну діяльність поставлено під удар: позбавлення «Майстер-Банку» ліцензії робить її такою, що неможливо реалізувати практично, і, що більше – загрожує існуванню самого Міжнародного Центру Реріхів та Музею імені М.К. Реріха.

Н.М и Б.И.Булочники на ежегодной Международной конференции МЦР

на щорічній Міжнародній конференції МЦР

Можна висувати різні припущення, кому і нащо знадобилося ліквідація одного з найуспішніших банків Росії. Але нас, хто впродовж усіх років існування Центру-Музею, бачив Бориса Ілліча Булочніка у житті і справі, знає його як скромну, порядну, високо моральну людину й безкорисливого Мецената, висунуті йому безглузді звинувачення можуть переконати лише в одному – на наших очах чиниться чергове свавілля пітьми, спрямоване на підрив культурної розбудови, яка несе Світло. Цивілізація руками свого чиновницького апарату та ЗМІ, які розгорнули шалену кампанію цькування успішного банкіра і Мецената, намагається не лише розправитися з Культурою Росії, а й позбавити надії на захист свого національного культурного надбання народи інших країн.

Заповідана Реріхами велика культурна розбудова, в якій Борис Ілліч Булочнік від початку брав участь разом з іншими засновниками Центру-Музею імені М.К. Реріха – Людмилою Василівною Шапошниковою та Юлієм Михайловичем Воронцовим – має для нас, кому пощастило бути їх сучасниками, неминуще значення.

Ми не залишимося осторонь того, що відбувається і будемо битися до кінця за торжество Культури.

ПРИМІТКИ
  1. Философский энциклопедический словарь. М., 1983. – С. 765.
  2. Детальніше див.: Рерих Н.К. Культура и цивилизация. М.: МЦР. – 1994. – 200 с.
  3. Див.: Рерих Н.К. Культура и цивилизация. М.: МЦР. – 1994. – С. 41.