рус
укр

М.К.Реріх про Україну

Семінар

Вівторок,
16 травня 2017
Початок о 18:30

Тема:

Громадській Музей
імені М.К.Реріха -
орієнтир порятунку людству

м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

новий сайт

Украйна

М.К.РЕРИХ
Реріх Микола Костянтинович

Реріх Микола Костянтинович
(1874 – 1947)

А час як лине! Півстоліття, рівно півстоліття минуло відтоді, як у нас на Васильєвському острові навпроти Ніколаєвського мосту зачиналося Товариство імені Т.Г.Шевченка. Дід Мордовцев, Микешин — ціле коло українців і шанувальників України та її славетного співця зібралося у нас під головуванням мого батька Костянтина Федоровича.

Микешин, погладжуючи стрілки вусів, посміхався: "Ось так добру справу забороняють! Ну, та до Вас, друже, не доберуться, Ви юрист — Ви виведете на вірний шлях". Писали Статут, сходилися, говорили про майбутні виступи, мріяли видати "Кобзаря" з ілюстраціями, читати лекції про творчість Т.Г. Під час зібрань Микешин накидав портрет К.Ф., і всі навколо підписалися. Цей аркуш зберігався у моєму архіві, можливо, був у мого брата Бориса у Москві. Сподіваюся — зберігся.

Мої зв'язки з Україною зав'язалися давно. Гриміла трупа Кропивницького. Заньковецька, Саксаганський — ціла даровита сім'я, і бундючний Пітер розчулився. Українські пісні захоплювали, ніби нова знахідка. В Академії Художеств завжди було багато українців, і ми жили дружно.