рус
укр

Реріх Юрій Миколайович

Семінар

Вівторок,
16 травня 2017
Початок о 18:30

Тема:

Громадській Музей
імені М.К.Реріха -
орієнтир порятунку людству

м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

новий сайт

Біографія 12
Реріх Юрій Миколайович

Реріх Юрій Миколайович.
(1902 – 1960)

Ю.М. Реріх є одним з видатних сходознавців, лінгвістів і енциклопедистів ХХ століття, чиє ім'я відоме у багатьох країнах світу. Він досконало володів більш ніж 30 європейськими і азійськими мовами і діалектами, блискуче знав культуру Сходу, його релігію і філософію та представляв той синтетичний напрям сходознавства, яким могла б по праву гордитися Росія.

Юрій Миколайович Реріх народився 16 серпня 1902 року в селі Окуловка Новгородської губернії. Його дитячі і підліткові роки пройшли в Петербурзі. З ранніх років хлопчика захоплювали історія і військова справа. Олена Іванівна Реріх писала у своїх листах: «Старший проявляв любов до історії і до олов'яних солдатиків. Він мав їх тисячами. Пристрасть його до військової справи залишилася досі. Стратегія – його коник. Між іншим, талант цей у нього природжений і він дуже гордиться своїм предком – фельдмаршалом Михайлом Іларіоновичем Голенищевим-Кутузовим, героєм війни 1812 року».

Вже з 15 років Юрій Реріх почав займатися єгиптологією з відомим ученим-єгиптологом Б.А. Тураєвим, а також монгольською мовою і історією монголів з А.Д. Рудневым.

Про широту інтересів і різноманіття талантів молодого Реріха свідчать його мальовничі і графічні роботи, що виконані у шкільні роки і промовляють про художній дар Юрія.

Ю.Н. Рерих. В замке

Ю.М. Реріх. У замку.
(1917 – 1918)

Закінчивши гімназію Карла Мая, він поступає на індоіранське відділення Школи східних мов при Лондонському університеті. Неабиякі здібності до мов у нього були такі значні, що як кращого студента по санскриту його представляють державному секретареві у справах Індії, що відвідав університет.

У вересні 1920 року Юрій Миколайович разом з родиною виїжджає до США. Тут він вступає до Гарвардського університету на відділення індійської філології, тоді ж починає вивчення мови пали і китайської мови. Його цілеспрямованість вражає: у 18 років він сходознавець, що вже сформувався, в якого є своя тема і свій напрям у науці.

Після закінчення Гарвардського університету із ступенем бакалавра і магістра Юрій Реріх продовжує свою освіту у Франції, в Школі східних мов при Паризькому університеті. Впродовж року він працює на середньоазійському і монголо-тибетському відділеннях цього університету і одночасно займається на військовому і юридично-економічному відділеннях. У 1923 році Ю.М. Реріх закінчує Паризький університет і отримує ступінь магістра індійської філології.

Ю.М. Реріх. Тібетський живопис. Видання МЦР

Ю.М. Реріх. Тібетський
живопис. Видання МЦР.
(2002)

Вже у віці 21 року Юрій Реріх починає самостійну науково-дослідну роботу. З цього моменту вся його подальша наукова діяльність буде пронизана високими гуманістичними спрямуваннями.

У 1923 році родина Реріхів приїжджає в Індію. Тут починається перший етап Центрально-азійської експедиції, організованою М.К. Реріхом. Після короткої за часом, але дуже насиченої і протяжної подорожі по Індії (грудень 1923 р.) Юрій Миколайович разом з сім'єю здійснює у 1924 р. невеликі експедиції по Сіккіму – країні снігових гігантів і давніх монастирів – і Бутану, що в Східних Гімалаях. Результатом цих подорожей стала блискуча монографія – «Тибетський живопис» (Париж, 1925). Ця наукова праця, що завершена Юрієм Реріхом у віці 23 років, унікальна, оскільки інших подібних робіт ні тоді, ні в наші дні написано не було. Через десятиліття сучасне перевидання цього дослідження, здійснене Міжнародним Центром Реріхів у 2002 році, високо оцінить Далай-лама XIV.

О.І. і Ю.М. Реріхи в час Центрально-Азійській експедиції

О.І. і Ю.М. Реріхи в час
Центрально-Азійській експедиції.
(1927 – 1928)

З 1925 по 1928 роки Ю.М. Реріх є учасником основного етапу Центрально-Азійської експедиції. На Юрія Миколайовича, незважаючи на його молодий вік, була покладена відповідальність за охорону експедиції. Тут повною мірою згодилися його знання військової справи. Не раз тактичні навички і особиста мужність Юрія Реріха рятували караван. Крім того, він виконував роль перекладача, прекрасно володіючи монгольською і тібетською мовами, а також рядом центрально-азійських діалектів. Це дозволяло спілкуватися з місцевим населенням і приносило неоціниму наукову користь. Не буде перебільшенням сказати, що без Юрія Миколайовича рішення багатьох поставлених перед Центрально-Азійською експедицією завдань було б неможливе.

Досягнення цієї унікальної експедиції знайшли відображення у монографії Ю.М. Реріха «По тропам Серединної Азії» (Лондон, 1931), яка відразу поставила молодого дослідника у ряди вчених-першопрохідців Азії.

Відкриття під час Центрально-Азійської експедиції у Тибеті менгірів, кромлехів і кам'яних могил Юрій Миколайович описав у своїй роботі «Звіриний стиль у кочівників північного Тибету» (Прага, 1930), що стала подією у світовій науці. Л.М. Гумильов писав: «Робота Юрія Миколайовича Реріха про «звіриний стиль» у Тибеті, що давно вже стала бібліографічною рідкістю, цитується усіма істориками скіфського і сарматського мистецтва як твір, що зробив епоху в науці».

12
Інформація підготовлена за матеріалами: Міжнародного Центру Реріхів Центр-Музей імені М.К.Реріха