Реріх Юрій Миколайович

1902, 16 серпня (3 серпня) народився в селі Окуловка Новгородській губернії.

Батько - академік, художник і вчений, мислитель і міжнародний громадський діяч, мандрівник Микола Костянтинович Реріх.

Мати – видатна жінка XX століття, російський філософ і письменниця, творець книг Вчення Живої Етики Олена Іванівна Реріх (ур. Шапошникова).

1905, 1908, літо проводить в д. Берізки, недалеко від Бологого.

1906, літо проводить у Швейцарії.

1907, літо проводить у Фінляндії.

1908 бере участь у виставці робіт дітей художників, приєднаній до виставки об'єднання «Нове товариство художників».

1909, літо проводить у Бологому.

1910, літо поїздка на курорт в Гапсаль (Естонія).

1911, 1912, 1914, літо проводить під Смоленськом у маєтку княгині М.К.Тенішевої у Талашкіно.

1912–1917 навчається у приватній гімназії К.І.Мая у Санкт-Петербурзі.

1913, літо проводить у Павловську під Петербургом.

1915, 1916, літо поїздка по Валдаю.

1916 у видавництві «Вільне мистецтво» вийшов у світ «Наш журнал. Вып. 1. Наша Перша Книжка» з малюнками Юріка Реріха 1912-1914 рр.: «За кулісами», «Війна», «На вулиці взимку».

1916, грудень разом з батьками і братом від'їжджає на Різдво до р. Сердоболя (з 1918 - Сортавала).

1917, травень разом з батьками і братом переїжджає до р. Сердоболь.

1918 у зв'язку із закриттям кордону між Росією і Фінляндією, що відокремилася від неї, сім'я Реріхів виявилася відрізаною від Батьківщини.

1918, весна живе разом з батьками і братом на о. Тулолансаарі.

1918, осінь разом з батьками і братом переїжджає до Виборга.

1919, березень разом з батьками і братом від'їжджає через Швецію і Норвегію до Англії, у Лондон, куди прибуває літом 1919 р.

1919–1920 вчиться в Школі східних мов Лондонського університету (індоіранське відділення).

1920 початок створення текстів Вчення Живої Етики. Знайомство з Рабиндранатом Тагором. Отримує диплом про закінчення другого курсу індоіранського відділення Школи східних мов Лондонського університету.

1920, 20 вересня разом з батьками і братом відбуває до США.

1920, 1 жовтня разом з батьками і братом прибуває до США, у Нью-Йорк.

1920, осінь вступає до Гарвардського університету на відділення індійської філології.

1922 закінчує Гарвардський університет зі ступенем бакалавра.

1922, 7 липня - 10 серпня разом з батьками живе на о. Монхеган (штат Мен, США).

1922–1923 вчиться у Паризькому університеті на середньоазійському, індійському і монголо-тибетському відділеннях. Слухає курс китайської і персидської мов. Одночасно займається на військовому і юридично-економічному відділеннях.

Отримує вчену ступінь магістра індійської словесності.

1923, 6 жовтня перед від'їздом до Індії у Парижі Реріхи отримали Камінь, що є осколком метеорита з сузір'я Оріон.

1923, 17 листопада Реріхи всією сім'єю з Марселя на пароплаві «Македонія» вирушають до Індії.

1923, 2 грудня прибуття до Індії, у Бомбей.

1923, грудень перша подорож по Індії. Оглядає пам'ятники історії і культури на острові Элефанта; древні комплекси Аджанты і Эллоры; місця, пов'язані з Буддою, Сарнатх і Гайю; Джайпур, Поділи, Аргу, Фатехпур Сикри, Бенарес, Калькуту та ін.

Направляється з батьками і братом до Гімалаїв до незалежного у той час князівства Сіккім.

1924 початок Центрально-Азійської експедиції (1924-1928) під керівництвом М.К.Реріха. Разом з батьками і братом відвідує старовинні монастирі Сіккіму : Ташидинг, Пемаянцзе, Санга Челлинг, Далинг, Роблинг; починає вести дослідницьку роботу в Сіккімі, займається санскритом і тібетською мовою.

1925 у Парижі виходить книга англійською мовою «Тібетський живопис».

1925, 6 березня разом з батьками направляється до Кашміру, де знаходиться до серпня 1925 р

1925, серпень - вересень Центрально-Азійська експедиція знаходиться в Ладаке.

1925, 30 вересня Центрально-Азійська експедиція ввійшла до Китайського Туркестану.

1925, жовтень - 1926, січень Центрально-Азійська експедиція затримана владою Хотана, яка заборонила її учасникам займатися науковою роботою.

1926, 11 квітня - 16 травня Центрально-Азійська експедиція знаходиться у столиці Китайського Туркестану (Синьцзяна) Урумчі.

1926, 29 травня Центрально-Азійська експедиція перетнула кордон СРСР в районі озера Зайсан.

1926, 13 червня разом з батьками приїжджає до Москви.

1926, 26 липня - 26 серпня Центрально-Азійська експедиція знаходиться на Алтаї. Разом з М.К. і О.І. Реріхами здійснює радіальні кінні подорожі по Катунському хребту, по Теректинському хребту, по долинах річок Катунь, Кучерла, Ак-Кем.

1926, 10 вересня Центрально-Азійська експедиція перетнула кордон Монголії.

1926, вересень - 1927, 13 квітня Центрально-Азійська експедиція знаходиться в Улан-Баторі (Урзі), в столиці Монголії. М.К., О.І. і Ю.М. Реріхи оформляють спеціальний дозвіл на відвідування Лхаси при своєму переході через Тібет.

1927, червень - липень Центрально-Азійська експедиція знаходиться в долині річки Шара-гол, де за проектом М.К.Реріха йде будівництво субургана, присвяченого Шамбалі.

1927, вересень Центрально-Азійська експедиція просувається по Тібетському нагір'ю.

1927, 6 жовтня - 1928, 6 березня Центрально-Азійська експедиція затримана владою на високогірному плато Чантанг і фактично приречена на загибель.

1928, березень влада Тібету дозволяє Центрально-Азійській експедиції рухатися в Сіккім через недосліджені області Тібетського нагір'я і Трансгімалаїв.

1928, травень Центрально-Азійська експедиція завершилася, досягнувши Гангтока, столиці Сіккіму. Разом з М.К. і О.І. Реріхами зупиняється у Дарджилінгу.

1928, 24 липня заснування Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті» у Дарджилінгу.

З 1929 постійно живе в Наггарі (долина Кулу, Індія).

1929, квітень разом з М.К.Реріхом виїжджає через Париж в Америку.

1929–1930 займається питаннями, пов'язаними з діяльністю Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті», веде велику роботу по організації Кабінету тібетологіі в Музеї Миколи Реріха у Нью-Йорку.

Читає лекції в університетах американських міст; закінчує роботу над книгою «По тропам Срединной Азии» (Нью-Хейвен, 1931); опубліковано його дослідження «Звериный стиль у кочевников Северного Тибета» (Прага, 1930).

1930 із-за відмови у візі для повернення в Індію вимушений разом з М.К.Реріхом відвідати Англію і Францію, де після втручання культурної громадськості віза все-таки була отримана.

1930, грудень разом з М.К.Реріхом повертається в Наггар, до Індії.

1930–1939 перебуває директором Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті». Працює над тібетсько-англійським словником з санскритськими паралелями. Керує періодичними виданнями Інституту – щорічником «Урусваті» і серією «Tibetica».

1931–1932 бере участь в експедиції в Західний Тібет (Лахул); пише цінні дослідження: «Проблемы тибетской археологии», «К изучению Калачакры» (1932), «Тибетский диалект Лахула».

1934, 14 березня разом з М.К.Реріхом прибуває до Америки.

1934–1935 разом з М.К.Реріхом здійснює експедицію до Японії, Китай, Маньчжурію і Внутрішню Монголію.

1935, 15 квітня підписання у Вашингтоні Пакту Реріха.

1935–1939 створює фундаментальну працю «История Средней Азии».

1939 у зв'язку з початком Другої світової війни робота Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті» призупиняється.

1941 телеграфує до Лондона радянському послові у Великобританії І.М.Майскому прохання зарахувати його добровольцем у ряди Червоної Армії.

1942 працює над нарисом «Сказание о царе Гесэре из страны Линг».

1945–1946 створює праці «Индология в России» (1945), «Происхождение монгольского алфавита», «Автор "Истории буддузма в Монголии"» (1946), «Тибетские заимствования в монгольском языке».

1947, 13 грудня помер батько – Микола Костянтинович Реріх.

1948–1949 після смерті батька разом з О.І.Реріх переїжджає до Делі, а потім до Калимпонгу (Східні Гімалаї).

1949–1953 у Калькутті виходить його переклад з тібетської на англійську мову книги «Синий Дэбтэр» («Голубые Анналы») у 2 томах.

1949–1957 працює в Калимпонзі, де керує Індо-тібетською семінарією, а також завідує курсами китайської і тібетської мов. Перебуває членом Королівського Азійського товариства у Лондоні і Азійського товариства у Бенгалії.

1955, 5 жовтня померла мати – Олена Іванівна Реріх.

1957 повертається на Батьківщину в Москву. Зарахований до штату Інституту сходознавства АН СРСР старшим науковим співробітником сектора історії філософії і релігії відділу Індії і Пакистану.

1958, 12 квітня відкриття в Москві у Виставковому залі Союзу художників СРСР персональної виставки картин М.К.Реріха, організації якої добився Ю.М.Реріх.

1958 присвоєна вчена ступінь доктора філологічних наук без захисту дисертації по сукупності опублікованих праць. Призначений завідуючим сектором філософії і історії релігії. Відвідує Монголію.

1959 бере участь в організації і проведенні Міжнародного конгресу монголістів-філологів в Улан-Баторі. Очолює групу в секторі філософії і історії релігії відділу Індії і Пакистану по складанню російсько-англійського словника з санскритськими паралелями. Поновлює видання серії наукових праць і джерел за буддійською філософією і культурою «Bibliotheca Buddhica».

1960, 11 травня відкриття в Музеї образотворчих мистецтв ім. О.С.Пушкіна персональної виставки творів С.М.Реріха, організації якої добився Ю.М.Реріх.

1960, 21 травня раптово помер у Москві.