Семінар
Вівторок
23 травня
Початок о 18:00
Тема:
Магніти Києва та їхнє значення для Майбутнього України
м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а
Київський будинок вчених
ZOOM Семінар
Вівторок
9 травня
Початок о 18:00
Тема:
Культура - це перемога Світла
Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку
Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80
Музей Миколи Реріха
у Нью-Йорку.
(1929 – 1938)
У 1920 році М.К. Реріху приходить пропозиція від директора Чикагського інституту мистецтв організувати велике виставкове турне по 30 містах США. Микола Костянтинович приймає це запрошення і разом з сім'єю покидає Лондон.
М.К. Реріх входив у плеяду тих небагатьох мислителів XX століття, які глибоко розуміли істинне значення Культури, її визначальну роль у розвитку людства. «Культура покоїться на Красі і Знанні», – писав він. І повторював відому фразу Достоєвського з невеликою поправкою: «Усвідомлення Краси врятує світ». У цьому формулюванні знаходиться практично увесь сенс космічної еволюції, яка йде від хаосу до порядку, від простого до складного, від системи до Краси. Краса пізнається людиною лише через Культуру, невід'ємною частиною якої є творчість. Про це говорилося і в книгах Живої Етики, безпосередню участь у створенні яких брали Реріхи. Олена Іванівна записувала, а Микола Костянтинович увічнював космічні ідеї Живої Етики в прекрасних художніх образах.
Втілюючи ці ідеї, М.К. Реріх розгорнув в Америці широку культурно-просвітницьку діяльність. У листопаді 1921 року у Нью-Йорку відкрився Майстер-інститут Об'єднаних Мистецтв, головною метою якого було зближення народів через культуру і мистецтво. Майже одночасно з ним у Чикаго було засновано об'єднання художників «Соr Ardens» («Палаючі серця»), а у 1922 році виник Міжнародний культурний центр «Corona Mundi» («Вінець Світу»). У листопаді 1923 року розкрив свої двері Нью-Йоркський Музей Миколи Реріха, що містить найбагатшу колекцію картин художника. Засновані Миколою Костянтиновичем Реріхом установи стали великими вогнищами культури в Америці, об'єднавши навколо себе багатьох видатних діячів мистецтва.
М.К. Реріх. Кулу.
(1930-е)
Тоді ж, у 1923 році, збувається заповітна мрія майстра – 2 грудня М.К. Реріх і його сім'я прибувають до Індії. Тут починається підготовка до найважливішої подорожі в житті великого художника – експедиції по важкодоступних районах Центральної Азії. Ці райони давно привертали увагу М.К. Реріха не лише як художника, але і як вченого, якого цікавили ряд проблем, пов'язаних зі світовими міграціями древніх народів і пошуком спільного джерела слов'янської та індійської культур. Окрім чисто наукових цілей, експедиція несла важливе еволюційне завдання. Складний маршрут експедиції проходив через Сіккім, Кашмір, Ладак, Китай (Синцзян), Росію (з заїздом в Москву), Сибір, Алтай, Монголію, Тібет, по невивчених областях Трансгималаев. Значення і результати цієї унікальної експедиції досі належним чином не оцінені сучасною географічною наукою. А тим часом, здійснивши мрію Пржевальського і Козлова, експедиція Миколи Костянтиновича Реріха стала тріумфом російських досліджень Центральної Азії. По унікальності маршруту і зібраних матеріалах вона по праву може претендувати на особливе місце серед найбільших експедицій ХХ століття. Подорож тривала з березня 1925 по травень 1928 року. Вперше були відмічені на картах десятки нових гірських вершин і перевалів, відкриті археологічні пам'ятники, знайдені рідкісні манускрипти. Був зібраний величезний науковий матеріал, написані книги («Серце Азії», «Алтай - Гімалаї»), створені близько п'ятисот картин, на яких художник увіковічнив світ особливий і дивовижний, світ високої краси.
Після закінчення експедиції у липні 1928 р. М.К. Реріх засновує Інститут Гімалайських досліджень «Урусваті», що у перекладі з санскриту означає «Світло Вранішньої зорі». Там же, у долині Кулу, у Західних Гімалаях, Микола Костянтинович і його сім'я знаходять своє помешкання. Тут, в Індії, і пройде останній період життя художника.
У 1934 - 1935 роках Микола Костянтинович Реріх очолює експедицію в райони Внутрішньої Монголії, Маньчжурії і Китаю, організовану Міністерством землеробства США з метою вивчення засухостійких рослин. В той час, коли він знаходився в експедиції, президент Нью-Йоркського Музею Миколи Реріха і довірена особа М.К. Реріха, американський бізнесмен Луїс Хорш, підробивши документи і звівши наклеп на свого Вчителя, незаконно захоплює пакет акцій, що належали Музею, і оголошує себе його власником. Він таємно вивозить картини, частину з яких залишає собі. Більшість полотен були пущені з молотка і досі прикрашають приватні зібрання американських колекціонерів. Через деякий час віддані Реріхам співробітники придбали нове приміщення для Музею і викупили значну частину картин.