Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а
Київський будинок вчених
ZOOM Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку
Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80

Микола Реріх.
(1877)
1874, 9 жовтня (27 вересня) народився у Санкт-Петербурзі у сім'ї нотаріуса Костянтина Федоровича Реріха. Мати – Марія Василівна Реріх (нар. Калашнікова).
1883–1893 вчиться у гімназії К.І.Мая, виявляє велику цікавість до історії і географії.
1891 опубліковані перші літературні нариси у виданнях «Природа і полювання», «Російський мисливець», «Мисливська газета».
1893 опубліковані літературний нарис і оригінальні малюнки у петербурзькому виданні «Зірка».
1893–1897 вчиться в Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, працює у майстерні професора А.І.Куїнджі, бере участь у щорічних учнівських виставках.
1893–1898 одночасно навчається в Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті на юридичному факультеті, відвідує лекції на історико-філологічному факультеті.
1895 у Імператорській Публічній бібліотеці знайомиться з В. В. Стасовим.
1896–1900 робить повідомлення про результати зроблених ним розкопок в Царськосельському, Петергофському повітах Санкт-Петербурзької губернії, Староруському, Валдайському і Боровичському повітах Новгородської губернії, в Порховському повіті Псковської губернії.

Микола Костянтинович Реріх.
(1890-і)
1897 за спільною оцінкою ради Імператорської Академії мистецтв і Вищого Художнього училища отримує звання художника за картину «Гонець. Повстав рід на рід», яка з виставки була придбана П. М.Третьяковим. Поїздка з В. В. Стасовим до Москви. Знайомство з Л.М.Толстим.
1897, 30 грудня обраний членом-співробітником Імператорського Руського Археологічного товариства.
1897–1901 публікує нариси і статті у петербурзьких виданнях «Мировые отголоски», «Искусство и художественная промышленность», «Санкт-Петербургские ведомости», «Россия», «Художественные сокровища России». («Світові відлуння», «Мистецтво і художня промисловість», «Санкт-Петербурзькі відомості», «Росія», «Художні скарби Росії» – ред.УРТ).
1898 запрошений на посаду помічника секретаря Імператорського Товариства Заохочення Мистецтв.
1898–1899 читає лекції в Імператорському Археологічному інституті на тему «Художня техніка в застосуванні до археології». Пише картини серії «Начало Русі. Слов'яни».
1899, березень картина «Сходяться старці» бере участь у Весняній виставці в залах Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

Микола Костянтинович Реріх.
(1897 – 1898)
1899, літо в маєтку князя П. А.Путятіна у Бологом знайомиться з Оленою Іванівною Шапошниковой.
1899 обраний помічником директора Художньо-промислового Музею Імператорського Товариства Заохочення мистецтв.
1900 у Парижі вдосконалює художню освіту, користується вказівками Фернана Кормона. Створює картини «Ідоли», «Заморські гості», «Княже полювання». Картина «Сходяться старці» експонується на Всесвітній виставці у Парижі, «Похід» – на Весняній виставці в Імператорській Академії мистецтв.
1901 повертається з Франції до Росії. Обраний на посаду секретаря Імператорського Товариства Заохочення мистецтв. Картина «Чекають» представлена на виставці товариства «Мюссаровские понедельники» в залах Імператорського Товариства Заохочення мистецтв. Пише картини «Червоні вітрила», «Зловіще», «Місто будують» та ін.
1901, 28 жовтня (10 листопада) в Санкт-Петербурзі у церкві Св. Катерини Імператорської Академії мистецтв відбулося одруження з О.І.Шапошниковою.
1902 бере участь у Весняній виставці в Імператорській Академії мистецтв.
1902, 16 (3) серпня народився син Юрій Миколайович Реріх.
1902–1903 бере участь у виставках, організованих журналом «Мир искусства» («Світ мистецтва» – укр. ред.УРТ). Проводить археологічні розкопки у Новгородській губернії, робить повідомлення в Імператорському Археологічному інституті. Співпрацює з петербурзькими виданнями «Журнал для всех», «Ежемесячные сочинения», «Новое время». («Журнал для усіх», «Щомісячні твори», «Новий час» – ред. УРТ).

Микола Костянтинович Реріх
у своїй майстерні в Изваре.
(1899)
З 1903 співпрацює з опікунським комітетом Общини Святої Євгенії.
1903 відбулася персональна виставка (близько 200 картин та етюдів), влаштована князем С. А.Щербатовым і В. В. фон Мекком у приміщенні художнього підприємства «Сучасне мистецтво». Є членом-організатором Гуртка імені Архипа Івановича Куїнджі. Разом з О.І.Реріх здійснює подорож по древніх містах Росії : Ярославль, Кострома, Казань, Нижній Новгород, Володимир, Суздаль, Юрієв Польський, Ростов Великий, Москва, Смоленськ, Вільна, Троки, Гродно, Ковно, Митава, Рига, Венден, Ізборськ, Печери, Псков. Під час подорожі створює серію архітектурних етюдів. Ці твори (75 робіт, виконаних олійними фарбами) були виставлені в Імператорському Товаристві Заохочення мистецтв.
1903–1910 є членом «Союзу російських художників» і учасником його виставок.
1904 бере участь у Всесвітній виставці в Сент-Луїс (США), відмічений срібною медаллю за серію архітектурних етюдів. Ця серія етюдів згодом у числі робіт інших російських художників була продана в Америці з аукціону за борги організатора. Подорожує по древніх містах: Твер, Углич, Калязин, Валдай, Звенигород, пише етюди. Співпрацює з петербурзькими виданнями «Новое время», «Весы».
1904, 23 (10) жовтня народився син - Святослав Миколайович Реріх.
1905 з винятковим успіхом пройшли: персональна виставка у Відні, виставки у Празі (на запрошення художнього товариства «Manes»), Берліні, Дюссельдорфі, Мілані, Венеції. У Мілані відмічений Почесним дипломом – нагородою, що вважається вище за золоту медаль. Виставляє на Міжнародному археологічному конгресі у Франції свою колекцію предметів кам'яного віку.
1905, літо здійснює поїздки по Тверській і Новгородській губерніях.
1905–1906 співпрацює з петербурзькими виданнями «Искусство», «Весы», «Золотоє руно». Створює ілюстрації до поеми О.С.Пушкіна «Руслан і Людмила» і до творів М.Метерлінка «Принцеса Мален», «Сліпі», «Сестра Беатріса».
1906 обраний директором Рисувальної школи Імператорського Товариства Заохочення мистецтв. Подорожує по Італії і Швейцарії. У Парижі в числі 15 російських художників обраний членом Осіннього салону, у Реймсі – членом Національної Академії. Розробляє ескізи мозаїк і зовнішнього декору церкви в маєтку В. Голуб’єва Пархомовка і для церкви у Шліссельбурзі.
1906, грудень у Парижі на «Виставці сучасного російського мистецтва», влаштованою княгинею М.К.Тенішевою, представляє 130 творів. Картина «Людина із скребком» придбана французьким урядом для Люксембурзького музею.
1907 подорожує по Фінляндії, пише етюди. Створює ескізи декорацій до опери Р. Вагнера «Валькірія» (постановка не здійснена) і для драми Н.Н.Евреїнова «Три волхви» (прем'єра 7 грудня 1907 р. «Старовинний театр», Санкт-Петербург).
1908 для будинку купця Ф.Г.Бажанова (Санкт-Петербург) пише великий «Багатирський фриз» на билинні сюжети. Бере участь у виставці у Відні, який був організований спільно редакцією художнього журналу «В Мире искусств» (Київ) і віденським художнім об'єднанням «Сецессіон» («Secession»). Відвідує Англію, Бельгію, Голландію. Вибраний у члени правління Товариства архітекторів-художників в Санкт-Петербурзі.
1908–1909 працює над ескізами декорацій і костюмів до опер М.А.Римського-Корсакова «Снігуронька» (прем'єра 28 квітня 1908 р. Театр «Opéra Comique». Париж), «Псковитянка» (прем'єра 24 травня 1909 р. Театр Châtelet. Париж. Антреприза С. П. Дягилева) і до опери А.П.Бородіна «Князь Ігор» (прем'єра 19мая 1909 р. Театр Châtelet. Париж. Антреприза С. П. Дягилева).
