Реріх та Україна

Реріх та Україна

Почаївська Лавра. Троїцький собор.
Мозаїка М.К.Реріха «Спас Нерукотворний і князі святі».
Головний портал Троїцького собору Почаївської Лаври

Особлива ліричність та тонкість особистого сприйняття українських поетів підготовили прекрасне підґрунтя для сприйняття тонкого світу у тій іпостасі, про яку написано у Живій Етиці.
Людмила Шапошникова. 1996 р. [1]

2014 року вся світова громадськість відзначає 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка – Великого Духа, Кобзаря-Махатми, Пророка, поета, художника, передвісника Нової Епохи «Сім’ї Вольної Нової», Предтечі Нового морально-етичного Вчення Живої Етики. Шевченко відіграв величезну за своїм значенням роль не тільки в долі України, Росії, слов'янства, світу в цілому, а й у житті родини Реріхів.

Водночас із Шевченком цього року ми відзначаємо 140-річчя від дня народження Великого Мудреця – Маха-Ріші Миколи Реріха, видатного подвижника культури, всесвітньо знаного художника, вченого, філософа, історика, археолога, мандрівника, громадського діяча, автора Пакту Реріха. Відомо, що Реріх любив Україну, її славного співця Шевченка і всіх шанувальників українського національного генія, які збиралися на квартирі Реріха-батька у Петербурзі.

Шевченко і Реріх постають сьогодні як два Велети Духу, як Спасителі людства в грізний час глибокої духовної кризи і розбрату між дружніми народами. В тяжкі часи затемнення свідомості люди звертаються до Світла. Тож закликаємо братні народи звернутись до мудрості Світочів Духу, до світлого шляху Краси та Культури, до Братства та мирного народоустрою на Землі, основи яких заклали своєю творчою самопожертвою Сини і Дочки Вищого Розуму.

Про роль М.О.Микешина у створенні
"Товариства шанувальників Т.Г.Шевченка"
у Санкт-Петербурзі та його стосунки з М.К.Реріхом

Cтатут товариства шанувальників
Т.Г.Шевченка

Статтю провідного науковця відділу архівів НЦНК “Музей Івана Гончара” Юлії Патлань «Про роль М.О.Микешина у створенні "Товариства шанувальників Т.Г.Шевченка" у Санкт-Петербурзі та його стосунки з М.К.Реріхом» підготовлено до 200-ліття Тараса Шевченка та 140-ліття від дня народження Миколи Реріха. Доповідь по ній було представлено у квітні 2014 року в Харкові на Міжнародній науковій конференції «Вісімнадцяті Слобожанські читання» до 140-річчя М.К.Реріха. У статті проаналізовано архівні документи з фондів Відділу рукописів Інституту літератури НАН України ім. Т.Г.Шевченка, Рукописного фонду Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України (Київ), Відділу рукописів Державної Третьяковської галереї, Інституту російської літератури РАН (Москва), а також книжкових джерел, які розкривають історію створення М.О.Микешиним Товариства шанувальників Т.Г.Шевченка у Санкт-Петербурзі, настановчі засідання якого проходили на квартирі К.Ф.Реріха на початку 1894 року за участю «цілого кола українців та шанувальників України».

Вперше документи та музейні предмети, що розкривають цю тему, були широко представлені на підсумковій виставці Українського Реріхівського товариства «Реріх та Шевченко». Дослідження у межах цього наукового проекту здійснювалися від часу створення Товариства, а виставка відбулася з грудня до лютого 2001 року у залах Національного музею Тараса Шевченка у Києві у співпраці з низкою державних музеїв, архівних установ та приватних колекціонерів (керівник науково-пошукового, виставкового та видавничого проектів – художник Володимир Козар).