Реріх Святослав Миколайович

«У картинах Святослава помічаємо саме гармонійну напруженість усіх частин картини. Великою є якість творів, якщо в неї не вкралася байдужість. <...> Прекрасно, якщо даний в житті цей високий дар, яким усе темне, усе тяжке перетворюється на радість духу. І як радісно ми повинні вітати тих, хто волею доль можуть вносити в життя прекрасне!»
Н.К. Реріх

Святослав Миколайович Реріх народився 23 жовтня 1904 року в Петербурзі, з яким були пов'язані перші дванадцять років його життя. Вже в ранньому дитинстві хлопчик виявляв цікавість до природничих наук, яка гармонійно перепліталася з природними художніми здібностями.

«Я дуже цікавився орнітологією, зоологією, - згадував Святослав Миколайович. - Олена Іванівна збирала мені усі потрібні книги, які тільки могла знайти. Вона купувала нам опудала птахів, збирала для нас колекції комах, жуків. Крім того, мене притягали красиві камені, мінералогія. Вона теж збирала для мене всілякі уральські і інші камені. <.> Таким чином, наш маленький світ тоді був насичений чудовими враженнями«. Святослав рано почав малювати і займатися ліпленням, відвідував уроки Школи Суспільства Заохочення Мистецтв, готував декорації до домашніх постановок і навіть допомагав батькові в роботах над театральними ескізами. У 1913 році він вступає до гімназії Карла Мая в Петербурзі, де навчається до 1916 року.

З 1919 року Святослав Реріх навчається в Лондоні, в Королівській академії мистецтв, де вивчає архітектуру, а через рік продовжує архітектурну освіту в США, спочатку в школі Колумбійського, а потім Гарвардського університетів, одночасно відвідуючи скульптурне відділення університету Массачусетсу.

У Америці Святослав Реріх брав найактивнішу участь в роботі усіх культурно-просвітницьких організацій, створених Миколою Костянтиновичем і Оленою Іванівною Рерихами. У 19 років він очолив Міжнародний художній центр «Corona Mundi», а згодом став віце-президентом Музею Миколи Реріха в Нью-Йорку.

У 1923 році Святослав Миколайович Реріх уперше відвідує Індію. Тут він знайомиться з найбільш знаменитими архітектурними шедеврами індійської культури, з древнім і сучасним мистецтвом цієї країни. У Індії він започаткував свою унікальну колекцію витворів східного мистецтва, яка, на жаль, була майже повністю втрачена після його смерті.

У 1924 році С. М. Реріх повертається в США і бере участь в роботі по керівництву культурно-просвітницькими установами, пов'язаними з іменем М.К. Реріха. Саме завдяки Святославові Миколайовичу батьки і старший брат, що знаходилися на маршруті складної Центрально-Азійської експедиції, підтримували контакти із «зовнішнім світом». Це відкривало можливості для їх плідної наукової і дослідницької діяльності. Одночасно С. М. Реріх продовжує удосконалюватися в живописі, багато працює. У 1925 році йому присуджують вищу нагороду на виставці у Філадельфії, де експонувалося близько ста його творів. Подальші досягнення молодого художника стають упевненими кроками на шляху до майстерності і досконалості.

Свій шлях художника С. М. Реріх почав як портретист і досяг в цьому жанрі найвищої майстерності. Однією з визначних особливостей його творчості було прагнення глибоко відчути характер тієї людини, чий портрет він писав. Святослав Миколайович відмічав: «Ми повинні завжди пам'ятати, що портрет, що добре вийшов, - це більше, ніж проста схожість». Полотна, що вийшли з-під його пензтя, - витончені, лаконічні, в них напрочуд точно відтворено духовно-емоційний образ людини. Саме тому зафіксовані на них оличчя людей виглядають таким живим і привабливими. Тільки портретів свого батька він написав близько 30, один з них був придбаний Люксембурзьким музеєм в Парижі. В ту пору С. М. Реріху було всього 35 років. Галерея створених Святославом Миколайовичем портретів величезна, серед них особливо виділяється безцінний вигляд його батьків.

Багато що в творах художника свідчить про вплив на нього творчості батька. Як відмічав сам С. М. Реріх: «<.> витоки мого мистецтва нероздільно пов'язані з М[иколою] К[остянтиновичем]». В той же час, продовжуючи в живописі традиції свого великого батька, Святослав Миколайович пішов своїм власним шляхом. У його роботах немає ні тіні наслідування. У кожного з художників, батька і сина, свій стиль і своя унікальна техніка виконання.

Навіть при короткому знайомстві з картинами Реріха відчувається величезний творчий діапазон художника : окрім портретної, він звертається до пейзажного, епічного, жанрового і символічного живопису і в усьому проявляє себе як віртуозний майстер і натхненний експериментатор.

З 1931 року, постійно проживаючи в Індії, Святослав Миколайович бере активну участь в її громадському і культурному житті. Він дуже любив цю країну, яка стала для нього другою батьківщиною. Унікальну красу, різноманітність культурних традицій і витонченість духовних досягнень Індії Святослав Миколайович Реріх оспівав у багатьох своїх чудових полотнах. Тому честь називати С. М. Реріха своєю національною гордістю належить не лише Росії, але й Індії.