Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а
Київський будинок вчених
ZOOM Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку
Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80

С.Н. Реріх в верхів'ях
долини Кулу
Після 1947 року С. М. Реріх проводить велику роботу, пов'язану з підписанням Пакту Реріха індійським урядом. «Я радий відмітити, що Уряд Індії з симпатією ставиться до тих цілей, які ми маємо на меті, і схвалює Пакт Реріха <.> Я дуже хочу зараз, щоб саме ця країна і саме в цей час могла стати активним борцем за культурні принципи, що містяться в цьому Пакті <.>»- писав С. М. Реріх одному з лідерів Індії Х. Кабиру. Завдяки зусиллям С. М. Реріха в серпні 1948 року Індія приєдналася до цього документу. Впродовж подальших років С. М. Реріх активно брав участь в роботі по збереженню і захисту від руйнування пам'ятників давньоіндійської культури, організовував комітети і домагався у урядів індійських штатів конкретних кроків в цьому напрямі.
У липні 1941 року, після нападу Німеччини на Радянський Союз, Святослав Миколайович телеграфує послові СРСР в Лондоні И.М. Травневому про своє рішення вступити до лав Червоної Армії, але дістає відмову. Проте, в роки Другий світовий Святослав Миколайович переказував кошти від продажу картин і виставок на користь Червоного Хреста СРСР.
Святослав Миколайович брав найдіяльнішу участь в роботі Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті». Очолюючи роботу природничо-наукового відділу, він проводить унікальні дослідження в різних галузях природничо-наукового знання. Цьому сприяв рідкісний дар духовного синтезу, який він мав. В основі природничо-наукових інтересів С. Н. Реріха лежало глибоко філософське розуміння природи як єдиного цілого, невід`ємно пов'язаного з найважливішими космічними закономірностями. Круг його наукових інтересів вражає: орнітологія, ботаніка, мінералогія, тібетська фармакопея, хімія і її алхімічні витоки, астрологія, порівняльне релігієзнавство і філософія, мистецтвознавство, культурологія. Така різноманітна діяльність Реріха-ученого говорить про його безперечну приналежність до плеяди великих натуралістів.

С.М.Реріх. «Мистецтво і життя».
Видання МЦР.
(2004)
Уся художня і літературна творчість С. М. Реріха, його наукова, педагогічна і громадська діяльність нерозривно пов'язані з ідеями Живої Етики. Сказати, що Святослав Миколайович був тільки її послідовником - означає сказати дуже мало. Він був не лише послідовником цієї філософської системи, але і глибоким мислителем, який зумів розвинути найважливіші її положення і ідеї.
Великій ролі мистецтва в створенні досконалішої, піднесеної і доброчесної людини присвячені немало філософських роздумів Святослава Миколайовича. Ці роздуми знаходять своє відображення не лише на сторінках його нарисів і щоденників, але і в просторі усієї образотворчої творчості художника.
«<…> істина в Красі, - сказано в одній з книг Живої Етики. - Космос зтверджує на цій формулі еволюцію. Космос направляє світ до оволодіння Красою«. Краса, її суть, її роль в еволюційному розвитку людства і пов'язані з цим енергетичні процеси складали основу філософських поглядів С. М. Реріха. Його як художника і мислителя вабила в першу чергу таємниця Краси рукотворної. »Великі твори є сховищами величезних енергій, які можуть активізувати і змінити мільйони глядачів, вплинути на незліченні покоління через звістку краси, що випромінюється з них. <.> Невимовна аура слави випромінюється великим твором, - розповідав Святослав Миколайович. - Це еманація прихованих вібрацій, які закріплені в структурі великого витвору мистецтва. Магія почуттів, думок і сильних бажань великих майстрів схована в творі, випромінюється на глядача і будить в нас схожі почуття у відповідь, окрім чисто енергетичного і духовного розуміння того, про що йдеться. Ми відгукуємося на досконаліші поєднання і називаємо їх прекрасними. <...> Така незвичайна влада мистецтва, прихована сила, завжди присутня і активна у великому творі».
Святослав Миколайович був переконаний, що Краса не може бути створена без вищого ідеалу. Руйнування цього ідеалу - духовного або естетичного - призводить до спотворювання життя, до загибелі її еволюційного стержня.
Що усе життя цікавився проблемами виховання досконалішої людини, художник брав діяльну участь в роботі дитячої школи у Бангалорі (Індія), створеної в 1962 році на основі ідей індійського філософа Ауробіндо Гхоша. Сюди приймалися діти з трирічного віку. Педагогічна концепція цієї школи будувалася на морально-етичному вихованні дітей за спеціально розробленою методикою. Малюків вже з ранніх років знайомили з ідеями великих філософів, у тому числі О.І. Реріх і М.К. Реріхів, велика увага приділялася художньому вихованню. Цьому ж сприяли щорічні конкурси дитячого малюнка.
Святослав Миколайович відмічав: «У своїй педагогічній роботі у Бангалорі ми саме і намагаємося від самого початку вести нове покоління по стежках сходження, даємо думки, ідеї великих філософів з самих ранніх років. <...> Наше виховання має бути таким, щоб, вийшовши за межі школи, людина була сильною, уміла протистояти злу, недосконалості». Починаючи з 1977 року С. М. Реріх надавав школі фінансову підтримку.

С.М. Реріх біля своєї картини
«Канченджанга. Таємний час ».
Москва.
(23 жовтня 1984 р.)
Святослав Миколайович добре відомий як засновник і почесний президент культурно-просвітницького Центру мистецтв «Читракала Парішад», створеного у Бангалорі в 1972 році і місцевого університету, що став відділенням.
За видатні досягнення в галузі культури, а також за внесок в справу миру С. Н. Реріх був удостоєний урядових нагород різних країн, серед яких вищий цивільний орден Індії «Падма-Бхушан», радянський орден «Дружба народів», орден «Мадарский вершник», заснований Державною Радою Болгарії. Святослав Миколайович Реріх був лауреатом Міжнародної премії Дж. Неру, кавалером болгарського ордену Кирила і Мефодія, почесним членом Академії мистецтв СРСР, почесним доктором Великотирнського університету в Болгарії, академіком Академії красних мистецтв Індії. Проте найвидатнішою нагородою у своєму житті Святослав Миколайович вважав нагороду, засновану Музеєм Миколи Реріха в Нью-Йорку, тому що диплом до неї був підписаний Миколою Костянтиновичем Реріхом.
Перша виставка картин С. М. Реріха на Батьківщині відкрилася 11 травня 1960 року в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна, а через місяць картини художника побачили відвідувачі ленінградського Ермітажу. Починаючи з 1970-х років виставки його живопис регулярно проходив по містах Радянського Союзу.
У 1989 році в Москві за ініціативою Святослава Миколайовича Реріха був створений Радянський Фонд Реріхів (з 1991 року - Міжнародний Центр Реріхів), Почесним Президентом якого Святослав Миколайович залишається досі. У березні 1990 року, виконуючи волю своїх батьків, він передав РФР безцінну спадщину свій сім'ї - картини, предмети образотворчого і ужиткового мистецтва, архів, бібліотеку, особисті речі. Усе це склало основу постійної експозиції недержавного Музею імені М.К. Реріха, діяльність якого будується на принципах, закладених Святославом Миколайовичем.
С. М. Реріх пішов з життя 30 січня 1993 року.
