Реріх Святослав Миколайович

Семінар

Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00

Тема:

Явище Матері Світу в умовах Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)


м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а

Київський будинок вчених

ZOOM Семінар

Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00

Тема:

Явище Матері Світу в умовах Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)

Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку


Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80

Біографія1 2
С.М. Реріх в верхів'ях долини Кулу

С.Н. Реріх в верхів'ях
долини Кулу

Після 1947 року С. М. Реріх проводить велику роботу, пов'язану з підписанням Пакту Реріха індійським урядом. «Я радий відмітити, що Уряд Індії з симпатією ставиться до тих цілей, які ми маємо на меті, і схвалює Пакт Реріха <.> Я дуже хочу зараз, щоб саме ця країна і саме в цей час могла стати активним борцем за культурні принципи, що містяться в цьому Пакті <.>»- писав С. М. Реріх одному з лідерів Індії Х. Кабиру. Завдяки зусиллям С. М. Реріха в серпні 1948 року Індія приєдналася до цього документу. Впродовж подальших років С. М. Реріх активно брав участь в роботі по збереженню і захисту від руйнування пам'ятників давньоіндійської культури, організовував комітети і домагався у урядів індійських штатів конкретних кроків в цьому напрямі.

У липні 1941 року, після нападу Німеччини на Радянський Союз, Святослав Миколайович телеграфує послові СРСР в Лондоні И.М. Травневому про своє рішення вступити до лав Червоної Армії, але дістає відмову. Проте, в роки Другий світовий Святослав Миколайович переказував кошти від продажу картин і виставок на користь Червоного Хреста СРСР.

Святослав Миколайович брав найдіяльнішу участь в роботі Інституту Гімалайських досліджень «Урусваті». Очолюючи роботу природничо-наукового відділу, він проводить унікальні дослідження в різних галузях природничо-наукового знання. Цьому сприяв рідкісний дар духовного синтезу, який він мав. В основі природничо-наукових інтересів С. Н. Реріха лежало глибоко філософське розуміння природи як єдиного цілого, невід`ємно пов'язаного з найважливішими космічними закономірностями. Круг його наукових інтересів вражає: орнітологія, ботаніка, мінералогія, тібетська фармакопея, хімія і її алхімічні витоки, астрологія, порівняльне релігієзнавство і філософія, мистецтвознавство, культурологія. Така різноманітна діяльність Реріха-ученого говорить про його безперечну приналежність до плеяди великих натуралістів.

С.М.Реріх. «Мистецтво і життя». Видання МЦР

С.М.Реріх. «Мистецтво і життя».
Видання МЦР.
(2004)

Уся художня і літературна творчість С. М. Реріха, його наукова, педагогічна і громадська діяльність нерозривно пов'язані з ідеями Живої Етики. Сказати, що Святослав Миколайович був тільки її послідовником - означає сказати дуже мало. Він був не лише послідовником цієї філософської системи, але і глибоким мислителем, який зумів розвинути найважливіші її положення і ідеї.

Великій ролі мистецтва в створенні досконалішої, піднесеної і доброчесної людини присвячені немало філософських роздумів Святослава Миколайовича. Ці роздуми знаходять своє відображення не лише на сторінках його нарисів і щоденників, але і в просторі усієї образотворчої творчості художника.

«<…> істина в Красі, - сказано в одній з книг Живої Етики. - Космос зтверджує на цій формулі еволюцію. Космос направляє світ до оволодіння Красою«. Краса, її суть, її роль в еволюційному розвитку людства і пов'язані з цим енергетичні процеси складали основу філософських поглядів С. М. Реріха. Його як художника і мислителя вабила в першу чергу таємниця Краси рукотворної. »Великі твори є сховищами величезних енергій, які можуть активізувати і змінити мільйони глядачів, вплинути на незліченні покоління через звістку краси, що випромінюється з них. <.> Невимовна аура слави випромінюється великим твором, - розповідав Святослав Миколайович. - Це еманація прихованих вібрацій, які закріплені в структурі великого витвору мистецтва. Магія почуттів, думок і сильних бажань великих майстрів схована в творі, випромінюється на глядача і будить в нас схожі почуття у відповідь, окрім чисто енергетичного і духовного розуміння того, про що йдеться. Ми відгукуємося на досконаліші поєднання і називаємо їх прекрасними. <...> Така незвичайна влада мистецтва, прихована сила, завжди присутня і активна у великому творі».

Святослав Миколайович був переконаний, що Краса не може бути створена без вищого ідеалу. Руйнування цього ідеалу - духовного або естетичного - призводить до спотворювання життя, до загибелі її еволюційного стержня.

Що усе життя цікавився проблемами виховання досконалішої людини, художник брав діяльну участь в роботі дитячої школи у Бангалорі (Індія), створеної в 1962 році на основі ідей індійського філософа Ауробіндо Гхоша. Сюди приймалися діти з трирічного віку. Педагогічна концепція цієї школи будувалася на морально-етичному вихованні дітей за спеціально розробленою методикою. Малюків вже з ранніх років знайомили з ідеями великих філософів, у тому числі О.І. Реріх і М.К. Реріхів, велика увага приділялася художньому вихованню. Цьому ж сприяли щорічні конкурси дитячого малюнка.

Святослав Миколайович відмічав: «У своїй педагогічній роботі у Бангалорі ми саме і намагаємося від самого початку вести нове покоління по стежках сходження, даємо думки, ідеї великих філософів з самих ранніх років. <...> Наше виховання має бути таким, щоб, вийшовши за межі школи, людина була сильною, уміла протистояти злу, недосконалості». Починаючи з 1977 року С. М. Реріх надавав школі фінансову підтримку.

С.М. Реріх біля своєї картини
 «Канченджанга. Таємний час ». 
Москва

С.М. Реріх біля своєї картини
«Канченджанга. Таємний час ». Москва.
(23 жовтня 1984 р.)

Святослав Миколайович добре відомий як засновник і почесний президент культурно-просвітницького Центру мистецтв «Читракала Парішад», створеного у Бангалорі в 1972 році і місцевого університету, що став відділенням.

За видатні досягнення в галузі культури, а також за внесок в справу миру С. Н. Реріх був удостоєний урядових нагород різних країн, серед яких вищий цивільний орден Індії «Падма-Бхушан», радянський орден «Дружба народів», орден «Мадарский вершник», заснований Державною Радою Болгарії. Святослав Миколайович Реріх був лауреатом Міжнародної премії Дж. Неру, кавалером болгарського ордену Кирила і Мефодія, почесним членом Академії мистецтв СРСР, почесним доктором Великотирнського університету в Болгарії, академіком Академії красних мистецтв Індії. Проте найвидатнішою нагородою у своєму житті Святослав Миколайович вважав нагороду, засновану Музеєм Миколи Реріха в Нью-Йорку, тому що диплом до неї був підписаний Миколою Костянтиновичем Реріхом.

Перша виставка картин С. М. Реріха на Батьківщині відкрилася 11 травня 1960 року в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна, а через місяць картини художника побачили відвідувачі ленінградського Ермітажу. Починаючи з 1970-х років виставки його живопис регулярно проходив по містах Радянського Союзу.

У 1989 році в Москві за ініціативою Святослава Миколайовича Реріха був створений Радянський Фонд Реріхів (з 1991 року - Міжнародний Центр Реріхів), Почесним Президентом якого Святослав Миколайович залишається досі. У березні 1990 року, виконуючи волю своїх батьків, він передав РФР безцінну спадщину свій сім'ї - картини, предмети образотворчого і ужиткового мистецтва, архів, бібліотеку, особисті речі. Усе це склало основу постійної експозиції недержавного Музею імені М.К. Реріха, діяльність якого будується на принципах, закладених Святославом Миколайовичем.

С. М. Реріх пішов з життя 30 січня 1993 року.

1 2
Інформація підготовлена за матеріалами: Міжнародного Центру Реріхів Центр-Музей імені М.К.Реріха