Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
м.Київ-34,
вул.Володимирська, 45-а
Київський будинок вчених
ZOOM Семінар
Вівторок
25 лютого
Початок о 18:00
Тема:
Явище Матері Світу в умовах
Великої Битви
(До дня народження
Олени Реріх та Лесі Українки)
Організатор залишає за собою
право видалити з конференції
за некоректну поведінку
Ідентификатор конференції:
797 5052 0089
Код доступу:
0KjK80
імені Святослава Реріха

Голова
Українського Реріхівського товариства Козар В.А.
що вона є творцем Нового Світу. Сучасні вожді вважають
що будують Новий Світ,
але нікому не спадає на думку,
що їхній новий світ є вискал старого.
Новий Світ йде своїми шляхами.
(Братство, §289)
Але не переможені ті, хто реально протистоїть злу.
Людмила Шапошникова
Можемо констатувати факт, що в реріхівському русі зло проявилося відкрито в доповіді Стеценка 24 березня 2022 р. і це момент істини – розкол на виявлення ликів – улюблена тактика Вчителів – Тактика Адверза.
На жаль, правління МЦР підтримало напрям, не притаманний Реріхівським ідеям, і таким чином долучилося до руйнівного процесу після захоплення Центру-Музею імені М.К. Реріха в 2017 році.
Великий сум, що Міжнародна Рада Реріхівських організацій імені Святослава Реріха (далі Рада) підтримала цей руйнівний злий задум Стеценка. Люди, що підписали, по суті, здійснили захоплення Головної Міжнародної Реріхівської організації (МЦР), яку створив Святослав Миколайович та Людмила Василівна. Стеценко, як один з керівників МЦР, фактично узурпував владу, отримавши підтримку більшості правління, далі йому знадобиться підтримка Конгресу, та до цього він незаконно виключить усіх незгідних, порушуючи закон про громадські організації і Статут МЦР. Так діють темні.
Нагадую, що Раду створювали як незалежну від МЦР організацію з високим статусом та ім’ям для захисту напряму реріхівського руху та МЦР зокрема.
Рада могла б зберегти власну гідність, не підтримуючи злонамірену доповідь-провокацію Стеценка та звернення правління МЦР. Рада могла ствердно вказати на хибність рішення правління МЦР, адже явно видно втягування МЦР у політичну провокацію, не властиву для Реріхівського Культурницького Руху.
Але сталося так, що люди в Раді проявили свою політичну орієнтацію на старих радянських принципах гегемонізму ідеї інтернаціональної єдності «правоти» більшовиків, в якій Культуру як національну форму існування оголошували нацизмом чи буржуазним націоналізмом. Вийшла та ж узурпація влади та захоплення організації групою людей на чолі з Чистяковою, яка запропонувала мені написати заяву про вихід з членів Ради через поширення мною постів у Фейсбук про Степана Андрійовича Бандеру, виявивши повне невігластво щодо національного героя України та історії національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність впродовж сторічь. Чистякова, як і Стеценко, підтримала всі псевдоісторичні вигадки та наклепи проти України і народу в цілому, що такого народу, культури, мови немає і ніколи не було, що всі ми нацики, фашисти, бандерівці та наркомани, тому нас потрібно знищити. Справді «більшовизм наглий Монстр, який бреше людству!».
(М.К. Реріх. 1918 р)
Як можна цю шизоїдно-психіатричну маячню підтримати? Диву даєшся! Справді Армагедон психо-шизоїдний.
Але і Стеценко, і Чистякова жили в Україні і добре знають, що це все злонамірена лжа темряви, вигадана для того, щоби виправдати війну проти України. Та хіба щось подібне могли дозволити собі Реріхи чи Л.В. Шапошникова щодо України або будь-якої іншої країни? Воістину, зло і крайнє невігластво проявили свої тактику брехні і наклепу з метою руйнування усіх людських взаємовідносин. Проголошуючи рівність, братерство, свободу, вони зруйнували все. Їм вдалося запалити найстрашнішу ненависть до українців як людей та закликати росіян до знищення українців, придумавши причину ворогів, що загрожують Росії. Вони цілий світ оголосили ворогами Росії. Тому «зачем этот мир, ясли там не будет России» (Лавров). Можна виправдати ядерну війну і мета Ієрофанта зла – знищення людства – буде виконана. І в цю жахливу брехню вони змусили повірити більшість росіян! Але реріхівці, як в це могли повірити реріхівці, які читають Вчення та твори Реріхів?!?!?! Це Пекельне проникнення у свідомість людей Ієрофантів зла ієрархії темної. Справді феноменальні гіпнотичні здібності темряви.
Не припиняю дивуватися, як можна не захоплюватися енергетикою Світла у творчості Реріхів та Шапошникової? Адже ця енергетика, дійсно Рятівна від подібних одержань. Та видно, є інший феномен – феномен скам’янілого серця – нечутливість до страждань народу, байдужість до краси національних культур як Краси Космічної, прекрасних накопичень народів.
Від тієї ж скам’янілості серця та звірства щодо людей, жінок, дітей, стареньких – до насилля і руйнування цілих міст, сіл, пам’яток, храмів, музеїв (нещодавно зруйновано Музей Григорія Сковороди до сторіччя філософа-косміста, трохи раніше – Музей Куїнджі, Марії Приймаченко, …), театрів, шкіл, садочків і просто будинків мирних мешканців. Як ці звірства можна виправдати якоюсь місією Росії чи таємничою метаісторією з покровительством Вчителів? Як можна до цього приплести Вчення та Знамено Вчителів? Пояснити собі й іншим це цілковито неможливо. Витримати цю падшу руйнівну енергетику жодне земне серце не може.
Трагічна історія реріхівського руху вже пишеться…
Треба сказати, що Чистякова все це чула і на конференціях, і на нарадах багато років. Були в нас бесіди і сам на сам і в Кулу, і в мандрах Гімалаями, і під час моїх виставок в Дніпрі та інших містах – завжди було багато питань, що торкалися історії як України, так і реріхівського руху (підпілля), створення Музею, співпраці з Людмилою Василівною та іншими співробітниками. Тепер я розумію, що всі ці бесіди були для відстеження і тільки були прикриті маскою дружби та співпраці. Ніщо щире та сердечне не може переконати людину з таємним умислом. Так і сталося – ми опинилися в різних арміях: я захищаю свою Батьківщину Україну, а Чистякова і ви, що підписали, вирушаєте на війну проти нас; я захищаю спадщину Реріхів та Шапошникової, а ви – Стеценка і групу підтримки; ви руйнуєте те, що створили Вчителі в Росії для спасіння Росії, а ми – націоналісти-бандерівці – продовжуємо створювати те майбутнє, про яке писали Реріхи; ви вибрали шлях антилюдської політики, а ми обрали шлях Культури і творчості. Ми будемо боротися за ідеї Реріхів, поклавши дух, «душу й тіло ми положим за нашу свободу» (слова з Гімну України), ми не боїмося смерті, адже з Вчення знаємо, що її немає; ви через страх зраджуєте; ми обрали шлях Світла, а ви – шлях пітьми, прикрившись благісною маскою благодійників; за вами смерть і руйнування, за нами – подвиг Краси Творчості; ваш шлях захоплення і грабунку того, що ви не створювали, а ми продовжуємо будувати на нових місцях, де ви доступу не маєте. За вами – руйнування і трагічний Кінець; за нами вічне Сходження. Шляхи наші розійшлися остаточно.
Тактика Адверза Вчителів допомагає звільнитись від зрадників – в цьому закон Справедливості.
Тому замість заяви про вихід з членів Міжнародної Ради Реріхівських організацій імені Святослава Миколайовича Реріха, яку ви пропонуєте мені написати, я повинен запропонувати написати такі заяви вам і залишити реріхівський шлях, і вам за це нічого не буде. Так колись рекомендувала реріхівцям Шапошникова.
Нагадаю вам, що я є засновником організації «Міжнародна Рада Реріхівських організацій імені Святослава Реріха» насамперед, а ініціатором і засновником є Людмила Василівна Шапошникова, ім’я Святослава Реріха дала Вона ж, вказавши цим самим на високий статус цієї організації. О.О. Уроженко також була засновником і законно обраною головою Ради. Після її відходу все опинилося в руках владної особи Чистякової, котра була секретарем. «Багато прекрасних ідей загинуло від секретарів», – писав М.К. Реріх.
Тому я маю право вимагати звіти та протоколи обрання Чистякової головою Ради, а також обрання нових членів Ради та виключення старих. Ви не маєте права узурпувати владу, виключивши просто так незгідних. Вам би дослухатися до тих, хто знайшов у собі мужність боротися зі злом, і триматися за них, але для цього потрібно мати мужність.
Я також маю право вимагати написати заяву про добровільний вихід з членів Ради тих, хто підписав підтримку звернення правління МЦР як такого, що порушив Статут Ради і МЦР, а також зміну напряму Культурницької діяльності Реріхівських організацій та напряму Людмили Василівни. Зміна курсу на протилежний політичний є недопустимим явищем в реріхівському русі та свідчить про низьку соціологічну свідомість людей, яким не доступні тонкі явища Культури і особливо її національно-космічна природа. Пам’ятаєте, як Людмила Василівна поставила на місце реріхівців в Петербурзькому залі: «Ви не Единая Россия, а я вам не Путін. Почекайте, ви ще з ним наплачетесь!»? Але ви не пам’ятаєте – ви одержимі «ідеєю» «собирателя русских земель».
В першому й другому випадках відбулося захоплення головних реріхівських організацій людьми старого мислення, які ці організації не створювали, прийшли на готове, щоби спотворити напрям, зруйнувати те, що створили Вчителі, тому що шлях Реріхів їм не до снаги, нове мислення космізму, розроблене Шапошниковою, їм просто не зрозуміле, а їх енергетика руйнівна.
На трагічний сум, перемогло зло як в країні, так і в реріхівському русі, той же більшовизм, що розстріляв Духовну Революцію. Те ж фарисейство, що розп’яло Христа. Та воно не перемогло тих, хто знайшов в собі мужність боротися зі злом та об’єднані творчими прагненнями культурно-просвітницької діяльності істинно Реріхівської.
В ХХІ столітті набагато гірше – Магніт, який з такими зусиллями створювали Вчителі для Спасіння Росії та Світу, зруйновано і, схоже, самими реріхівцями. В одному з останніх виступів Людмила Василівна ніби проронила: «Ви все це розтранжирите». Йшлося про Музей і все, що вона створила. Подібно до того, як біблійні фарисеї вчинили із Вченням Христа та з цинічним лукавством змусили кричати натовп «Розіпни Його!». Такий натовп більшості утворився і реріхівському русі. Боягузтво перед владоможцями, бажання зберегти своє становище і комфорт, гіпертрофована самість та низький рівень свідомості та старе соціологічне мислення взяли гору. А ще амбіції духовного лідерства окремих керівників стали причиною зради.
Тепер про доповідь Стеценка на День Вчителя 24 березня 2022 року. Всім зрозуміло, що це провокація психотоксична в дусі ідеологів партії війни в ЗМІ, і яка вкинута у простір реріхівського руху з метою розколоти та зруйнувати як МЦР, так і Реріхівський Рух. Це явище стає зрозумілим після відходу Людмили Василівни 24 серпня 2015 року. Відразу розкрили свої задуми зрадники-великодержавники на чолі з Лосюковим. Але це явище не нове – згадайте змову Стрельцової з метою захоплення Спадщини Реріхів у 1991 році (вимогу тоді підписали вісім українських товариств та частина сибірських). Багато разів це проговорено у реріхівських товариствах та особисто з Чистяковою. Тема захоплення реріхівських товариств розпочалася відразу після зустрічі Святослава Реріха з Горбачовими. Про центр негативної стратегії у вищих ешелонах влади попереджала Людмила Василівна. Знаю, що вам все це відомо, але може все ж таки хтось призабув.
Далі відбулося захоплення Центру-Музею імені М.К. Реріха в два етапи: перший в ніч з 7 на 8 березня 2017 року (через півтора роки після відходу Людмили Василівни). В ніч з 28 на 29 квітня повне захоплення Музею та через кілька днів зняття Знамена Миру з флагштоку Музею. Далі – дуже швидке руйнування унікальної експозиції в залах Музею. Страхітливий вандалізм ХХІ століття на очах всього світу. Так відбулося руйнування Центру-Музею імені М.К. Реріха в Садибі Лопухіних у квітні-травні 2017 року. На нараді в Музеї 24 березня я задав питання Стеценкові – «Ви що, збираєтесь здати Музей?». Зала загуділа і Стеценко завірив, що «ми будемо боротись до кінця». Тоді я йому повірив. Тепер ясно, що музей був зданий та зруйнований в лукавий спосіб «законослухняності» і дипломатії. Та для темряви не існує законів і моралі, на те вона і темрява.
Про Музей як Магніт і про «руйнування Магніту є руйнуванням Росії, Європи і Світу в цілому» ми усі чули в 2014 році в Залі Святослава Миколайовича від Людмили Василівни. Як і «в Росії перемогло зло» ще в 1991 році (ГКЧП проти Перебудови Горбачова – формули Вчителів). Здається, попередження ясні і зрозумілі, але, дарма, чомусь раптом це зло перетворилося в «рятівників світу», в «Іванів Стотисячних» з особливою метаісторичною місією Росії зі Знаменом Миру в руках та Вченням Живої Етики в головах. Диявольське спотворення. Бузувірство пітьми.
Багато разів Людмила Василівна зверталася до реріхівців – вивчати історію боротьби. Дуже вчасно Тетяна Книжник видала книгу «Американская трагедия (уроки, выводы, предупнеждения» (Москва: Горный ветер, 2020). Не думаю, що це відбулося без відома МЦР та Стеценка. Але чому таке передтворення через два роки? Чому у новому виданні книги Людмили Василівни з'явилися цитати Лаврова та Путіна – головних злочинців? Вони що, раптом преобразилися та з чорних ангелів перетворилися на світлих? Але таке неможливо – темрява не може стати Світлом. Світло може тільки розсіяти пітьму. Та, на жаль, цього поки не сталося. Але ви зрозуміти цього не можете, тому ви так легко Злу вручили і Місію Росії, і Івана Стотисячного, і метаісторію, про яку ви гадки не маєте, але вручили злочинцям все те, про що писали Реріхи про Росію іншу – Світлу Нову, створену під керівництвом Вчителя, ту, яку Вони створили на основі Живої Етики. А ви все це приписали не тій Росії, і навіть не Росії, а сталінському режимові СРСР, що переміг внаслідок відмови від допомоги Вчителів в 1926 році. А так зване ГКЧП 1991 року, що розвернуло корабель СРСР на 180 градусів та повернуло Росію під крило темної ієрархії звіриної Русі або Уіцраора великоросійської державності за «Розою Миру» Андрєєва. Яке страшне кощунство, затемнення свідомості, одержання брехливою ідеєю відбулося! Дійсно правий Вчитель, кажучи, що вони думають, що будують Нову Росію, а насправді вони є вишкіром старого тоталітарного сталінського режиму. У доповіді Стеценка правдоподібність перетворилася на абсолютну брехню.
І ви повірили цій брехні – «военной спецоперации России», а насправді неоголошеній війні «визволителів» проти суверенної дружньої мирної України. Таким чином, ви виправдали ті злочини, вбивства, зґвалтування, грабунки, захоплення та тому подібні звірства на території України.
Після цього ви пишете про якусь духовність та закликаєте реріхівців до захисту Росії та її культури. Як цю маячню може вмістити здорова адекватна культурна людина? Психічна токсичність проходить як у виступі Стеценка, так і у Зверненні правління МЦР, так і у вашому дуже слабкому Зверненні до реріхівського руху. З них пішла енергетика Людмили Василівни, Реріхів, і ваші цитати нагадують енергетику книжників і фарисеїв. Відомо, що розсудкова свідомість соціологічного мислення не може вмістити ні Вчення, ні тонкості Культури, а все тому, що розсудок блокує серце і воно стає кам’яним, черствим, не чутливим до страждань людей. Мозок висуває глобальну ідею, в ім’я котрої можна вбити мільйони людей, можна зводити наклепи на цілі країни, цілі народи.
Хто ви після цього? Ви посібники зла, і не прикривайтесь Вченням та цитатами Реріхів і Шапошникової.
Ви не послідовники Реріхів і Шапошникової, а послідовники Стеценка, який став служителем іншої ієрархії – Ієрофантів темряви.
Ось ви і стали пособниками Зла, не підозрюючи про це. Ось ви виправдали війну проти суверенної України і звели наклеп на український народ, назвавши нас нациками, фашистами, бандерівцями, зрадниками, майданівцями, наркоманами… Ви виправдали злочинців, загарбників, грабіжників, ґвалтівників, брехунів, руйнівників міст і сіл, вбивць мирного населення і дітей. Ви вклали їм до рук Знамено Миру, яке вони ж зняли з флагштоку Музею імені М.К. Реріха, зруйнувавши його. Це жахливо! Ви по суті повторили псевдоісторичні анахронізми хворих на параною людей, що України немає і ніколи не було, що це фантом. Ви виправдали та підтримали ідеології нелюдів, одержимих ідеєю війни.
Україна вам цього не пробачить ніколи!
Є форма одержання ідеєю мас, але є одержання персональне, як описує Т.О. Книжник в книзі «Американська трагедія». Я би назвав «Московська трагедія» і, таким чином, відокремив цю трагедію від всієї Росії, яку Реріхи любили та будували на принципах Живої Етики.
Для прикладу випадок з однією історичкою з Білорусі: на одному засіданні в заді Воронцова Людмила Василівна перервала виступаючу та звернулася до Г.Н.П.; «Ввійдіть в свідомість, Н.П.! Ввійдіть в свідомість, Н.П.! Ввійдіть в свідомість, Н.П.!». Людмила Василівна без насилля хотіла допомогти одержимій, але та опиралася. А причиною був випадок в метро. Я проводжав її на вокзал і раптом ми побачили на ескалаторі індуса в чалмі, і моя супутниця стала говорити мені, що це Вчитель М. Я тоді сказав, що дуже схожий. Коли я приїхав до Києва, то побачив того ж індуса по телебаченню, їм виявився голова Торгівельної палати Індії в Москві. Імені тепер я вже не пам’ятаю. Я відразу подзвонив у Мінськ, та переконати тодішню голову Білоруського відділення МЦР я не зміг. Гірше того, вона відразу подзвонила Людмилі Василівні і, посилаючись на мене, свідка, стверджувала, що вона бачила Вчителя в Москві на ескалаторі. Звичайно, Людмила Василівна відразу ж подзвонила мені і запитала, чи це правда? Я розповів все, як було. Н.П.Г. тоді усунули з посади голови. Ось що відбувається з людьми самонадіяними та амбіційними, які не прийняли допомоги земного Вчителя, яким була Л.В. Шапошникова.
Не думаю, щоби ви захотіли впізнати себе в подібній Трагедії, як тих, хто вибрав хибний шлях та потрапили під вплив хибного вчителя.
Багато хто скоро зрозуміє, з ким краще триматися та продовжувати шлях – не зі Стеценком, а з тими, хто знайшов в собі мужність боротися проти зла, ризикуючи життям. Стеценко і правління – це ще не МЦР, і не Центр-Музей, і не Магніт. Магніт носять в серці своєму ті нечисельні, котрі мають розпізнання, ясність свідомості, творче горіння серця та глибоке почуття любові до національної Культури усіх народів як загальнолюдської і космічної основи. Ті, хто мали мужність продовжувати шлях Реріхів і Шапошникової. Ті, хто міг боротися зі злом.
Прочитайте нарис Миколи Костянтиновича «Україна». Скільки в ньому щирої сердечної сонячної любові до України. Ця енергетика здатна перекрити найпотужніші одержання хибними «ідеями» Ієрофантів зла.
Ви ще можете проявити свою позицію на Конгресі і підтримати тих, хто буде боротися за напрям Шапошникової і Реріхів. Треба перемогти загарбників, руйнівників, зрадників, спотворювачів напряму засновника МЦР та Центра-Музею імені М.К. Реріха, справжнього Наступника, Святослава Реріха, ім’я котрого носить Міжнародна Рада Реріхівських організацій. Впевнений, що багато які реріхівські організації є здоровими та адекватними і займуть сторону Реріхів, а не Стеценка. Боротьба Світла і темряви завершиться перемогою Світла, а темрява розсіється «…як роса на Сонці» – слова з Гімну України.
Голова Міжнародної Громадської Організації «Українське Реріхівське Товариство»,
Засновник Міжнародної Ради Реріхівських організацій імені Святослава Реріха,
Художник-косміст, дослідник спадщини Реріха і Шевченка, мандрівник,
Видавець Живої Етики українською мовою,
Співробітничав з МЦР з 1990 року,
Володимир Козар
09.05.2022 р. Україна
